Азипод
Азипод (англ. Azipod) — це торгова марка азимутального підрулювача, морської рушійної установки, що складається з гвинта з фіксованим кроком, встановленого на керованій гондолі («капсулі»), що містить електродвигун, що приводить в рух гвинт, що дозволяє суднам бути більш маневреними. Вони були розроблені у Фінляндії наприкінці 1980-х років спільно Wärtsilä Marine, Strömberg та Фінською національною навігаційною радою[1].
Концепт[ред. | ред. код]
У звичайних азимутальних рушіях, таких як рушії Z- та L-приводу, пропелер приводиться в рух електродвигуном або дизельним двигуном всередині корпусу судна. Пропелер з'єднаний з первинним двигуном за допомогою валів і конічних шестерень, які дозволяють обертати пропелер навколо вертикальної осі. Цей тип силової установки має давні традиції протягом 1990-х років, і сьогодні такі силові установки виробляються рядом компаній по всьому світу[2].
У агрегаті Азипод електродвигун встановлено всередині силової установки, а пропелер з'єднаний безпосередньо з валом двигуна[3]. Електроенергія для силового двигуна подається через контактні кільця, які дозволяють блоку Азипод обертатися на 360 градусів навколо вертикальної осі[4]. Оскільки в агрегатах Азипод використовуються гвинти з фіксованим кроком[5], енергія завжди подається через частотно-регульований привід або циклоконвертер, який дозволяє контролювати швидкість і напрямок руху двигунів[6].
Історія[ред. | ред. код]
У 1987 році Національна навігаційна рада Фінляндії запропонувала компанії з виробництва електрообладнання Strömberg (пізніше ABB) і фінській суднобудівній компанії Wärtsilä Marine про співпрацю щодо розробки нового типу електричної силової установки[7]. До цього компанії десятиліттями працювали разом у галузі дизель-електричних силових установок і в 1980-х випустили перші криголами з силовими двигунами змінного струму та циклоконвертерами[8].
Розробка прототипу почалася в 1989 році, і перший блок був готовий до встановлення в наступному році. Пристрій на 1.5 MW, який отримав назву «Азіпод» (скорочення від азимутальний електричний платформний привід), був встановлений на фінському судні підтримки фарватеру Seili 1979 року побудови на верфі Hietalahti у Гельсінкі, Фінляндія. Після переобладнання криголамна здатність судна була значно збільшена, а також виявилося, що воно здатне розбивати лід за кормою (задом). Це відкриття нового режиму роботи зрештою призвело до розробки концепції судна подвійної дії на початку 1990-х років. Коли у 2000-х роках Seili було переоснащено новою силовою установкою, прототип був переданий Forum Marinum і виставлений у Турку, Фінляндія.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ABB's Azipod® azimuth thruster system wins the Finnish Engineering Award and 30 000 euros. TEK. 1 грудня 2021. Процитовано 11 квітня 2023.
- ↑ Tammiaho, Erkki. Ruoripotkurilaitteiden liiketoiminta Suomessa, TEKES, 258/2009 (фін.). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2010. Процитовано 5 грудня 2013.
- ↑ Pakaste, Risto та ін. (February 1999). Experience with Azipod propulsion systems on board marine vessels (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2014. Процитовано 25 грудня 2012.
- ↑ Society of Naval Architects and Marine Engineers (U.S.) (1994). Transactions – The Society of Naval Architects and Marine Engineers. Society of Naval Architects and Marine Engineers. ISBN 978-0939773152.
- ↑ Lakeside Publishing Co. (2002). Cruise Travel. Lakeside Publishing Co. с. 42–. ISSN 0199-5111.
- ↑ Mukund R. Patel (2012). Shipboard Propulsion, Power Electronics, and Ocean Energy. CRC Press. с. 188–. ISBN 978-1439888506.
- ↑ Hepo-oja, Anssi; Mäki-Kuutti, Viktor (2012). Mekaanisen ja sähköisen propulsiojärjestelmän esittely (PDF). Satakunta University of Applied Sciences.
- ↑ Cycloconverters for the new icebreaker from Kymmene-Strömberg. Navigator 1985.
