Вулиця Азовська (Львів)
| Вулиця Азовська Львів | |
|---|---|
.jpg) | |
| Місцевість | Филипівка |
| Район | Личаківський |
| Назва на честь | Азовського моря |
| Колишні назви | |
| Филипівка, Поратинського, Балльгассе | |
| польського періоду (польською) | Poratyńskiego |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 100 м |
| Координати початку | 49°49′38″ пн. ш. 24°03′08″ сх. д. / 49.827306° пн. ш. 24.052278° сх. д.Координати: 49°49′38″ пн. ш. 24°03′08″ сх. д. / 49.827306° пн. ш. 24.052278° сх. д. |
| Координати кінця | 49°49′41″ пн. ш. 24°03′10″ сх. д. / 49.828111° пн. ш. 24.053000° сх. д. |
| поштові індекси | 79017[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2—8[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 17 (вул. Івасюка, 19)[1] |
| Забудова | двоповерхова, садибна в стилі польського конструктивізму 1930-х років[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r3078190 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Азовська у Вікісховищі | |
Азо́вська ву́лиця — вулиця у Личаківському районі міста Львова, місцевість Филипівка. Сполучає вулиці Мар'яна Панчишина та Олександра Олеся.
Історія[ред. | ред. код]
У XIX столітті тут функціювала цегельня «Филипівка», яку заснував Маркус Філіпп. У 1930-х роках на місці колишньої цегельні збудовано житловий масив з дво-триповерхових будиночків для службовців Банку крайового господарства, що отримав назву Филипівка та охопив нинішні вулиці Олександра Олеся, Мар'яна Панчишина, Азовську та Аральську[4]. У 1934 році отримала назву вулиця Поратинського, на честь Яна Поратинського, учасника україно-польської війни 1918—1919 років. З 1943 року по липень 1944 року мала назву Балльгассе. Сучасну назву вулиця отримала у 1946 році[5].
Забудова[ред. | ред. код]
Забудова вулиці Азовської належить до 1930-х років і складається з кількох двоповерхових будинків у стилі польського конструктивізму[3].
Відомі мешканці[ред. | ред. код]
- Кизименко Леонід Дмитрович — професор Львівської політехніки (буд. № 2)[6].
- Рафартарович Василь Олексійович — різьбяр, член Спілки майстрів народної творчості України (буд. № 4)[6].
- Вороняк Володимир Михайлович — художник-різьбяр, член Національної спілки художників України[7].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Будинок № 2 -
Будинок № 3 -
Будинок № 4 -
Будинок № 6 -
Будинок № 7
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 20 листопада 2022.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009.
- ↑ Вулиці Львова, 2017.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.
- ↑ а б Галицьке передмістя, 2012, с. 260.
- ↑ Галицьке передмістя, 2012, с. 261.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Азовська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 232. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 6. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 257. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. Від Зеленої до Снопківської // Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 260—261. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-617-629-076-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Азовська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 20 листопада 2022. Процитовано 20 листопада 2022.
| ||||||||
| ||||||||||