Аз-Захабі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аз-Захабі
араб. الذهبي
Народився 5 жовтня 1274[1][2]
Kafr Batnad, Кафр-Батна, Провінція Дамаск-Центр, Дамаск, Сирія
Помер 4 лютого 1348(1348-02-04)[3] (73 роки)
Дамаск[1]
Громадянство
(підданство)
Mameluke Flag.svg Мамлюкський султанат
Діяльність Мухаддіс, історик
Галузь Islamic theologyd, Hadith studiesd і історія
Вчителі Ibn Daqiq al-Eidd, Yusuf ibn Abd al-Rahman al-Mizzid, Q12227686?, Ібн Таймія, Abu Bakr Ibn Abdul Hakmd і Ibn al-Kharrat al-Dawalibid
Відомі учні ʿAbd-al-Wahhāb Ibn-ʿAlī Tāǧ-ad-Dīn as-Subkīd, Ібн Касір і Shams al-Din Ibn al-Mawsilid
Знання мов арабська[2]
Magnum opus Siyar A'lam al-Nubalad, Q12201841? і Tadhkirat al-ḥuffāẓd
Конфесія іслам, сунізм і Шафіїтський мазхаб

Шамс ад-Дін Мухаммад бен Ахмад аз-Захабі ат-Туркмані (араб. الذهبي‎; 1274, Дамаск, Мамлюцький султанат — 1348, Дамаск, Мамлюцький султанат) — мусульманський історик, хадисознавець і хафіз туркменського походження. Відомий завдяки праці «Історія Ісламу».

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мурад Рамзи. Талфик аль-ахбар. Том 1 / Научн. ред., авт. вступ. статьи и комментариев С. И. Хамидуллин. — Уфа: БашГУ; ЦИИНБ «ШЕЖЕРЕ»; НБ РБ; Китап, 2017. — С. 494. ISBN 978-5-295-06842-3