Ібн Таймія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ібн Таймія
تخطيط كلمة ابن تيمية.png
Основні відомості
Народження 12 січня 1263(1263-01-12)
Харан
Країна: Мамлюкський султанат
Альма-матер: медресе Сукарія
Конфесія: іслам, ханбалізм, сунізм, салафізм, суфізм
Смерть: 26 вересня 1328(1328-09-26) (65 років)
Дамаск
Праці й досягнення
Рід діяльності: факіг, тафсир, хадисознавство
Основні інтереси: теологія
Значні роботи:
Послідовники: Ibn Qayyim Al-Jawziyya[d], Аз-Захабі і Ібн Касір
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
Wikiquote-logo.svg Висловлюваня у Вікіцитатах

Ахмад Ібн Таймія (араб. أحمد ابن تيمية‎), відомий як Ібн Таймія (нар. 22 січня 1263 в Харрані — пом. 26 вересня 1328 в Дамаску) — арабський мусульманський теолог, суфій, правознавець ханбалійського мазгабу, критик нововведень в релігії; його ім'я прийнято пов'язувати із салафізмом.

Викладав у дамаській медресе Ханбалія. Протягом життя через свій релігійний фанатизм і реформаторські прагнення, а також через конфлікти з правителями та їхніми підданими кілька разів потрапляв до ув'язнення. Боровся з «недозволеними нововведеннями», критикував спроби додавання в ісламське богослов'я елементів грецької філософії (фалсафа), раціоналізму каламу, культу «святих» тощо. В питанні опису Бога Ібн Таймія однаково відкидав і заперечення божественних атрибутів, і порівняння Аллаха з його творіннями, і символічно-алегоричне тлумачення священних текстів. У питаннях політики Ібн Таймія виступав за єдність держави і релігії, стверджував про необов'язковість халіфату і визнавав можливість існування одночасно більше одного халіфа. Його творча спадщина налічує близько 500 праць.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]