Айбек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Айбек
Муса Ташмухаммедов
Stamps of Uzbekistan, 2005-05.jpg
Народився 28 грудня 1904 (10 січня 1905)(1905-01-10)
Ташкент, Російська імперія
Помер 1 липня 1968(1968-07-01) (63 роки)
Ташкент, СРСР
Поховання
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність
Alma mater Національний університет Узбекистану
Мова творів російська і узбецька
Жанр роман
Членство Спілка письменників СРСР
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна Сталінська премія

Айбек (літературний псевдонім Муси Ташмухаммедова; *28 грудня 1904 (10 січня 1905)(19050110), Ташкент — 1 липня 1968) — узбецький радянський письменник, літературознавець.

Академік АН Узбецької РСР (з 1943). Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання. Член КПРС з 1947. Народився в Ташкенті. Вперше виступив у літературі як поет (1923).

Твори[ред. | ред. код]

Автор поем про соціалістичні перетворення Узбекистану, тяжке минуле народу, його боротьбу за свободу. Один з основоположників узбецької радянської прози. Широко відомий історичний роман «Навої» (1945; Сталінська премія, 1946). Трудовим подвигам бавовнярів присвячений роман «Вітер золотої долини» (1950), героїці німецько-радянської війни — роман «Сонце не згасне» (1958).

Перекладач О. Пушкіна, Лєрмонтова, Гете.

  • Українські переклади:
    • В книзі: Зі Сходу на Захід. К., 1947;
    • Навої. К., 1950;
    • Вітер золотої долини. К., 1956;
    • Дитинство. К., 1965 (переклав Віктор Муха);
    • Священна кров. К., 1971.
  • Російські переклади:
    • Избранные произведения. В двух томах. М., 1958.

Джерела та література[ред. | ред. код]