Акреція Бонді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Акреція Бонді (англ. Bondi accretion) — сферична акреція на компактний об'єкт, що рухається через міжзоряне середовище. Зазвичай використовується в контексті акреції на нейтронну зорю або чорну діру. Названа на честь Германа Бонді, який дослідив її в 1952 році.

Передбачається, що акреція відбувається з темпом

де  — густина оточуючого середовища,  — швидкість об'єкта або швидкість звуку (саме більша з цих двох швидкостей обмежує темп акреції), а радіус Бонді характеризує ефективну площу разоплення об'єктом оточуючої речовини. Ефективний радіус можна визначити припівнюванням другої космічної швидкості для об'єкта та швидкості звуку:

або

.

Тоді темп акреції має вигляд

.

Дані співвідношення є лише масштабними співвідношеннями, а не строгими визначеннями. Більш повний і складний розв'язок задачі можна знайти в оригінальній роботі Бонді та інших статтях.

Література

[ред. | ред. код]