Алексапольський Святослав Миколайович
| Святослав Алексапольський Алексапольський Святослав Миколайович | ||
|---|---|---|
 Молодший лейтенант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
30 жовтня 1989 м. Саки Кримської області Української РСР, СРСР | |
| Смерть |
29 серпня 2022 (32 роки) між Новогригорівкою та Любомирівкою Миколаївської області (отримав не сумісні з життям осколкові поранення від касетного снаряда) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Псевдо | «Свят» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Святослав Миколайович Алексапольський — молодший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2023, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Святослав Алексапольський народився 30 жовтня 1989 року в місті Саки Кримської області Української РСР. Навчався в загальноосвітньої школи в рідному місті та Кримській республіканській школі-інтернаті для обдарованих дітей в селі Танкове Бахчисарайского району. В 1999—2001 роках навчався грі у шахи в Сімферопільському шаховому клубі. Крім того, займався боксом, греко-римською боротьбою, карате, кік-боксингом, тайський боксом, панкратіоном та БЖЖ.
З 2005 року брав участь у фанатському русі сімферопольської «Таврії». З 2008 по 2012 рік був учасником колективу DSS (Сімферополь). У подальшому був постійним учасником тренувань молодого колективу «Young boys». Під час навчання у ЗВО влітку 2008 року працював та працював за програмою Work&Travel USA у штаті Монтана (США). У жовтні 2009 року вирішив піти на строкову службу, тому перейшов на заочне навчання. Ніс військогву службу у складі в/ч 3027 «Барс» в селищі Нові Петрівці. У 2010 році проходив військову службу за контрактом, як розвідник роти розвідки спеціального призначення батальйону спеціального призначення, в/ч 3009 ВВ МВД України м. Сімферополь. В 2011 році під час служби пройшов курс «Техніка професійного втручання» від французьської жандармерії le Centre National d'Entralnement des Force de Gendarmerie (CNEFG) de Saint-Astier. У 2012 році Святослав Алексапольський здобув фах «Туризмознавство» у Кримському факультеті Київського національного університету культури і мистецтв, мав посвідчення «гід-екскурсовод зі знанням англійської мови». У 2013 році отримав паспорт моряка: побував у багатьох містах України, а також Америки, Угорщини, Австрії, Італії, Чорногорії та Хорватії. З 2012 року був одним із лідерів сімферопольського фанатського руху та представників «Tavrida Boys».
Після анексії Криму приєднався до полку «Азов», перебував у складі 2-ї роти 4-го батальйону. Після повернення до Львова в складі Екокорпусу брав участь у рейдах по пересувних звіринцях та цирках для захисту тварин. Продовжував рятувати тварин і в зонах бойових дій на Сході та Півдні. Восени 2016 року приєднався до команди «Ze Radiola Team Lviv», виступав у чемпіонатах України з бразильського джіу-джитсу. Навчався ковальській та зварювальній справі, працюючи у львівській кузні. Влітку 2017 року Святослав Алексапольський підписав контракт з 25-ю окремою повітрянодесантною бригадою. Пізніше перевівся до 95-ї окремої десантно-штурмової бригадм та переїхав у Київ до нареченої. Мав півтора десятки стрибків із парашутом. У 2019 році пройшов курс від канадських інструкторів «Фахова підготовка бойового медика взводу». У червні 2021 року почав працювати у компанії Solvd Inc., був QA engineer на проєкті Under Armour.
З перших днів повномасштабної війни маючи великий бойовий досвід повернувся до військової служби. Не першому етапі активно проводив професійну підготовку членів добровольчих формувань, спільно з якими брав безпосередню участь у визволенні Київської області. Після завершення боїв на Київщині, з групою кримчан вирушив до Миколаєва, увійшовши до складу добровольчого підрозділу «Бузький Гард». Згодом цей підрозділ став розвідвзводом 220-го батальйону 126-ї окремої бригади територіальної оборони. Святослав Алексапольський обіймав посаду командира розвідувального взводу. Влітку 2022 року закінчив військову кафедру за ВОС «Організація морально-психологічного забезпечення» зі званням молодший лейтенант запасу (офіцер-психолог).
Святослав Алексапольський загинув у бою 29 серпня 2022 року між Новогригорівкою та Любомирівкою Миколаївської області. Під час контрнаступу на півдні України, здійснюючи вогневу підтримку штурмової групи в складі снайперської пари, знищили п'ять осіб живої сили противника. Побачивши, що частина особового складу бойової групи підрозділу знаходиться під масовим обстрілом та завагалась, не досягнувши 50 м до ворожих окопів, внаслідок важкого поранення свого командира, Святослав прийняв мужнє рішення прийти на допомогу побратимам. Власним прикладом підняв підрозділ для прориву на заключному етапі штурму противника. В цьому бою отримав не сумісні з життям осколкові поранення від касетного снаряда[1][2][3][4].
22 січня 2024 року наказом Міністра оборони України № 94 Святославу Алексапольському посмертно присвоєно звання молодшого лейтенанта[5].
Нагорода[ред. | ред. код]
- Звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Святослав «Свят» Алексапольський. www.standsofheroes.com. Процитовано 9 липня 2023.
- ↑ Завжди посміхався й жартував: загинув уродженець Криму, який мріяв, щоб наступне покоління не знало війни. WAR OBOZREVATEL (укр.). 30 квітня 2023. Процитовано 9 липня 2023.
- ↑ Побратими загиблого на Херсонщині кримського активіста Святослава Алексапольського подали на надання йому звання Героя України | ZMINA. zmina.info (укр.). 3 травня 2023. Процитовано 9 липня 2023.
- ↑ Нові герої України: які історії стоять за кожною "Золотою зіркою". ТСН.ua (укр.). 9 липня 2023. Процитовано 10 липня 2023.
- ↑ І. В., Зелінський (4 лютого 2024). Герою України Святославу Алексапольському присвоєно звання молодшого лейтенанта. Telegram. ЗЕ_БГ. Архів оригіналу за 4 лютого 2024. Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Президент присвоїв звання Герой України 49 захисникам, 46 з них — посмертно. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 8 липня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 8 липня 2023 року № 381/2023 «Про присвоєння звання Герой України»
|
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Молодші лейтенанти (Україна)
- Народились 30 жовтня
- Народились 1989
- Померли 29 серпня
- Померли 2022
- Військовослужбовці 126-ї окремої бригади територіальної оборони
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Сак
- Померли в Миколаївській області
- Українські військовики
- Українські військовики, загиблі в бою
- Учасники російсько-української війни (з 2014)