Танкове (Бахчисарайський район)
| село Танкове | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Бахчисарайський район |
| Рада | Куйбишевська селищна рада |
| Облікова картка | Танкове |
| Основні дані | |
| Населення | 1 481 |
| Поштовий індекс | 98471 |
| Телефонний код | +380 6554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°39′35″ пн. ш. 33°48′27″ сх. д. / 44.65972° пн. ш. 33.80750° сх. д.Координати: 44°39′35″ пн. ш. 33°48′27″ сх. д. / 44.65972° пн. ш. 33.80750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
129 м[1] |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | смт Куйбишеве, вул. Радянська, 16 |
| Карта | |
  Танкове | |
 Танкове | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Та́нкове (до 1945 року — Бюю́к-Сюйре́н, крим. Büyük Süyren, рос. Танковое) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Куйбишевській селищній раді. Населення 1481 осіб за результатами перепису 2001 року.
Географія[ред. | ред. код]
Село Танкове знаходиться на півдні центральної частини району, біля початку Другого пасма Кримських гір, на початку гірської частини Бельбецької долини, на правому березі річки Бельбек, в середній її течії, висота центру села над рівнем моря 129 м. До Бахчисарая від села близько 11 кілометрів. Найближча залізнична станція — Сирень за 6 кілометрів. Через село проходить шосе Т 0117 Бахчисарай — Ялта, через Ай-Петрі, за якою до Ялти 69 кілометрів.
Недалеко від Танкового Бельбек прорізав у Внутрішньому пасму грандіозний Бельбецький каньйон або Бельбекські Ворота, шириною до 300 м і 160 метрової глибини з вертикальними 70-метровими стінами, складеними вапняком, мергелем і пісковиком. У 1975 році ділянку долини площею в 100 га оголошено комплексним пам'ятником природи загальнодержавного значення «Бельбецький каньйон».
Історія[ред. | ред. код]
Феодоро і Османська імперія[ред. | ред. код]
Раніше Танкове називалося Біюк-Сюрень. Назва села походить від Сюйренської фортеці, руїни якої знаходяться за три кілометри на південно захід від села. Вважається[2], що Сюйрен — це Сціварін, (Шіварін) який згадується у XVI—XVII століттях Мартіном Броневським[3], і Еміддіо Портеллі д'Асколі[4].
Час виникнення села Біюк-Сюрень не з'ясоване (мезолітчна стоянка людини Сюрень[5] на околиці села — цікавий пам'ятник, але до власне історії села, скоріше, не належить). З великою ймовірністю поява поселення можна співвіднести з часом будівництва Сюйренської фортеці — VI століття (хоча, звичайно, фортеці будувалися в уже обжитих районах, так що навколишні села можуть бути старшими).
В середньовіччі село входило до складу Феодоро, бувши, мабуть, самим північно-західним населеним пунктом князівства. Після падіння Мангупа в 1475 році землі феодоритів відійшли до Османської імперії, включені до складу Кефінського еялета і село згадується в матеріалах переписів Кефінського санджака 1520 року, як селище Сюрен, що належить до Інкірману (ймовірно, спочатку це був окремий кадилик), яке було повністю християнським, в якому значилося 58 повних сімей та 5 — втратили чоловіка-годувальника. За переписом 1542 року у селищі, вже приписане до Мангупського кадилика, числилося 38 повних сімей, 33 неодружених дорослих чоловіки і 5 «овдовілих», всі, в обох випадках, немусульмани[6]. В джізйе Дефтера Лива-і Кефе (Османських податкових відомостях) 1652 року в Бійук Севр перераховуються імена і прізвища 7 платників податків греків-християн, підданих султана[7].
До Кримського ханства село перейшло 1774 році після здобуття ханством незалежності всього на 9 років — до приєднання до Російської імперії в 1783 році, адміністративно відносячись до бакчі-сарайского каймакамства Бакче-сарайскаго кадилика, що зафіксовано в Камеральному описі Криму 1784 року (як село Бьюк Сюурен), а від 18 вересня 1778 року[8], греків-християн в селі не залишилося.
У XIX століття у селі побудований Палац Говорова-Топалова.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкала 1481 особа[9]. Мовний склад населення села був таким[10]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 88 | 5,94 |
| російська | 1136 | 76,70 |
| кримськотатарська | 248 | 16,75 |
| білоруська | 4 | 0,27 |
| вірменська | 3 | 0,2 |
Освіта[ред. | ред. код]
В Танковому знаходиться Кримська гімназія-інтернат для обдарованих дітей
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ weather.in.ua
- ↑ Сюйреньская крепость [Сюйренська фортеця] (рос.). Архів оригіналу за 3 грудня 2007.
- ↑ МАРТИН Броневскому ОПИС татар.
- ↑ Д'АСКОЛІ.Опис Чорного моря і татар
- ↑ Розділ Крим. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2014.
- ↑ Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe 1475—1600. Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları; Ankara, 2000. (Юджель Озтюрк. Кефе під османським управлінням 1475—1600. Видання Міністерства культури і туризму, Анкара, 2000.)
- ↑ /library.cfm?articleId=18 З джізйе Дефтера Лива-і Кефе 1652
- ↑ Відомість про виведені з Криму в Приазов'ї християнах від 18 вересня 1778г
- ↑ Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 13 лютого 2014.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 13 лютого 2014.