Альберто Хосе Алонсо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алонсо.
Альберто Хосе Алонсо
Alberto José Alonso
Петро Порошенко та Альберто Хосе Алонсо
Країна  Аргентина
Діяльність дипломат
Alma mater Університет Буенос-Айреса
Титул Повноважний міністр другого класу
Посада Надзвичайний і Повноважний Посол Аргентини в Україні

Альбе́рто Хосе́ Ало́нсо (ісп. Alberto José Alonso) — аргентинський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Аргентини в Києві у 2016—2018 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив університет Буенос-Айрес, бізнес адміністрування, а потім навчався в Національному університеті Афін, магістр державного управління.[1]

У 2012[2]—2013[3] — Тимчасовий повірений у справах Аргентини в Баку (Азербайджан).

У 2013—2016 — директор Дирекції Східної Європи Міністерства закордонних справ Аргентини.

З 9 травня 2016[4] — Надзвичайний і Повноважний Посол Аргентини в Києві (Україна).

8 червня 2016[5] — вручив копії вірчих грамот Заступнику міністра–керівнику апарату Вадиму Пристайку.

14 червня 2016[6] — вручив вірчі грамоти Президенту України Петру Порошенку.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ALBERTO JOSE ALONSO: «ARGENTINA Y UCRANIA ESTÁN EN CAMINO DE PROFUNDIZAR SUS RELACIONES AMISTOSAS». Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 23 травня 2022.
  2. ↑ Министр иностранных дел Азербайджана принял новоназначенного временного поверенного в делах Аргентины. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
  3. ↑ Назначен посол Аргентины в Азербайджане. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
  4. ↑ Decreto N° 662/2016 — Servicio Exterior. Trasládase funcionario a la Embajada de la República ante Ucrania. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
  5. ↑ Заступник Міністра–керівник апарату Вадим Пристайко прийняв новопризначеного Посла Аргентинської Республіки в України Альберто-Хосе Алонсо з нагоди вручення ним копій вірчих грамот. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
  6. ↑ Посли п'яти країн вручили Порошенку вірчі грамоти. Архів оригіналу за 3 липня 2016. Процитовано 29 червня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Чинні посли в Україні
Європа
Австрія Арад Бенкьо • Азербайджан Сеймур Мардалієв • Бельгія Пітер Ван Де Вельде • Білорусь Ігор Сокол • Болгарія Костадін Коджабашев • Ватикан Вісвалдас Кулбокас • Велика Британія Мартін Гарріс • Вірменія Володимир Карапетян • Греція Васіліос Борновас • Грузія Георгій Закарашвілі • Данія Оле Егберг Міккельсен • Естонія Аннелі Кольк • Іспанія Рікардо Лопес-Аранда Хагу • Італія П'єр Франческо Дзадзо • Ірландія Тереса Мартіна Ґілі • Кіпр Міхаліс Захаріоглу • Латвія Ілгварс Клява • Литва Вальдемарас Сарапінас • Мальтійський орден Антоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне • Молдова Валеріу Ківерь • Нідерланди Йеннес де Мол • Німеччина Мартін Єґер • Норвегія Хелене Санд Андресен • Польща Бартош Ціхоцький • Португалія Антоніу Вашку Алвеш Машаду • Північна Македонія Крум Ефремов • Румунія Александру Віктор Мікула • Сербія Аца Йованович • Словаччина Марек Шафін • Словенія Матея Превольшек • Туреччина Мустафа Левент Більген • Угорщина Онтал Гейзер • Фінляндія Яакко Лехтовірта • Франція Гаель Вейсьєр • Хорватія Аніца Джамич • Чехія Радек Пех • Чорногорія Драгіца Понорац • Швейцарія Фелікс Бауманн • Швеція Мартін Оберг
Азія,
Австралія та Океанія
Австралія Брюс Едвардс • Афганістан Валі Монавар • В'єтнам Нгуєн Хоан Тхань • Ізраїль Михайло Бродський • Індія Харш Кумар Джейн • Індонезія Аріф Мухаммед Басалама • Ірак Бакір Ахмад Азіз Аль-Джаф • Іран Манучехр Мораді • Казахстан Калетаєв Дархан Аманович • Катар Гаді Аль-Гаджрі • Киргизстан Ідріс Кадиркулов • КНР Фань Сяньжун • Кувейт Рашід Хамад Аль Адвані • Ліван Алі Дахер • Малайзія Раджа Реза Раджа Заіб Ша • ОАЕ Салем Ахмед Аль-Каабі • Пакистан Надір Хан • Палестина Гашем Хасан Даджані • Південна Корея Кім Хьонг Те • Саудівська Аравія Мохаммед бін Сулейман аль-Машар • Таджикистан Давлаталі Назрізода • Туркменістан Тойли Атаєв • Узбекистан Алішер Курманов • Японія Мацуда Кунінорі
Африка
Південна та Північна Америки
Міжнародні
організації
Європейський Союз Європейський Союз — Катаріна Матернова • НАТО НАТО — Карен МакТір • Організація об'єднаних націй Програма розвитку ООН — Деніз Браун • Європейський банк реконструкції та розвитку — Шевкі Аджунер • Міжнародна організація з міграції — Манфред Профазі
(т.п.) — тимчасовий повірений
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альберто_Хосе_Алонсо&oldid=35920326