Альберт Ладенбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альберт Ладенбург
нім. Albert Ladenburg
Народився 2 липня 1842(1842-07-02)
Мангейм, Німеччина
Помер 15 серпня 1911(1911-08-15) (69 років)
Вроцлав, Провінція Нижня Сілезія
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Діяльність хімік, викладач університету
Alma mater Гейдельберзький університет
Галузь органічна хімія
Заклад Кільський університет
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Вроцлавський університет
Науковий ступінь докторський ступінь[1]
Науковий керівник Роберт Вільгельм Бунзен
Членство Леопольдина
Прусська академія наук
Батько Leopold Ladenburgd
Діти Rudolf Ladenburgd
Нагороди медаль Деві 1905

CMNS: Альберт Ладенбург у Вікісховищі

Альберт Ладенбург (нім. Albert Ladenburg; 2 липня 1842, Мангейм — 15 серпня 1911, Вроцлав, Провінція Нижня Сілезія) — німецький хімік-органік.

Біографія[ред. | ред. код]

Ладенбург народився в добре відомій в Мангеймі єврейській родині. Початкову освіту отримав в мангеймській гімназії, а потім до свого 15-річчя навчався в технічній школі міста Карлсруе, де вивчав математику і сучасні мови. Продовжив навчання в Гейдельберзькому університеті, в якому вивчав хімію і фізику у Роберта Бунзена. Також вивчав фізику в Берліні. Дисертацію на докторський ступінь (PhD) захистив в Гейдельберзі.

Пропрацював 6 місяців в Генті у Фрідріха Кекуле, який ознайомив його зі структурною теорією. Вони займалися вивченням будови Бензолу. Теорія Ладенбурга про те, що молекула бензолу має призматичну форму, виявилася помилковою. Запропонована ним структура пізніше, 1973 року, була реалізована в молекулі призману.

Ладенбург відвідав Англію, а потім вирушив на роботу до Парижу, де пропрацював 18 місяців, разом з Шарлем-Адольфом Вюрц та Шарлем Фріделем над вивченням кремнійорганічних сполук і сполук олова. Після повернувся в Гайдельберг на посаду викладача.

Прізман (ізомер бензолу)

1873 року Ладенбург став професором і завідувачем лабораторії в Університеті Християна Альберта (Кіль, Німеччина). 1889 року перейшов на ту ж посаду у Вроцлавський Університет. 1886 року був обраний почесним членом Фармацевтичного товариства Великої Британії. 1889 року отримав Медаль Хенбері за оригінальні роботи в галузі хімії.

Ладенбург першим, в 1880 року, отримав гіосцін, також знаний як скополамін. 1900 року заснував Хімічне товариство Вроцлава (нім. Chemische Gesellschaft Breslau), яким керував до 1910 року.

У Альберта був син Рудольф (1882–1952), який став фізиком-ядерником.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Vorträge über die Entwicklungsgeschichte der Chemie in den letzten hundert Jahren. Braunschweig: Vieweg, 1869. Digitalisierte Ausgabe der Universitäts- und Landesbibliothek Düsseldorf
  • Albert Ladenburg: Handwörterbuch der Chemie. Breslau: Verlag von Eduard Trewendt, 1896.
  • Albert Ladenburg (Hg.), August Kekulé: Über die Konstitution und die Metamorphosen der chemischen Verbindungen und über die chemische Natur des Kohlenstoffs. Untersuchungen über aromatische Verbindungen, Akademische Verlagsgesellschaft, Leipzig 1904.
  • Margarete und Albert Ladenburg (Übersetzung und Hg.), Louis Pasteur: Über die Asymmetrie bei natürlich vorkommenden organischen Verbindingen, Akademische Verlagsgesellschaft, Leipzig 1907.
  • Margarete und Albert Ladenburg (Übersetzung mit Anmerkungen und Hg.), Karl Adolph Wurtz: Abhandlung über die Glycole oder zweiatomige Alkohole und über das Aethylenoxyd als Bindeglied zwischen organischer und Mineralchemie, Verlag W. Engelmann, Leipzig 1909.
  • Margarete und Albert Ladenburg (Übersetzung und Hg.), Berthelot und L. Pean de Saint-Gilles: Untersuchungen uber die Affinitaten. Über Bildung und Zersetzung der Äther, Verlag W. Engelmann, Leipzig 1910.
  • Albert Ladenburg: Lebenserinnerungen, Breslau 1912.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #116643781 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.