Альфред Хайош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфред Хайош
угор. Hajós Alfréd
Hajos.jpg
Народився 1 лютого 1878(1878-02-01)[1]
Будапешт, Угорщина
Помер 12 листопада 1955(1955-11-12)[1] (77 років)
Будапешт, Угорщина
Громадянство Flag of Hungary.svg Угорщина
Діяльність футболіст, архітектор, журналіст, арбітр, легкоатлет, плавець, футбольний тренер
Alma mater Будапештський університет технології та економіки
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Угорщина Угорщина
Плавання
Олімпійські ігри
Золото Афіни 1896 100 м вільним стилем
Золото Афіни 1896 1200 м вільним стилем

Альфред Хайош (угор. Hajós Alfréd; 21 лютого 1878, Будапешт — 12 листопада 1955, Будапешт) — угорський архітектор і плавець, дворазовий чемпіон перших літніх Олімпійських ігор 1896 року і перший переможець Олімпіади від Угорщини. Також він займався легкою атлетикою і футболом.

Біографія[ред. | ред. код]

Альфред Хайош народився 21 лютого 1878 року в Будапешті і отримав ім'я Арнольд Гуттманн (нім. Guttmann Arnold). У тринадцятирічному віці Арнольд бачив, як його батько потонув в Дунаї. Після цього він почав займатися плаванням, а пізніше змінив своє ім'я на Альфред Хайош, що в перекладі з угорської означає «моряк», щоб допомогти своїй плавальній кар'єрі[2].

У 1895 році Хайош виграв 100-метрову дистанцію вільним стилем на чемпіонаті Угорщини та Європи з плавання, повторивши успіх у наступному році. Він займався також легкою атлетикою, серед його досягнень були перемоги на чемпіонаті країни в бігу на 100 м, 400 м з бар'єрами і метанні диска. Крім того, Хайош грав у футбол в національних чемпіонатах з 1901 по 1903 рік і був футбольним тренером у 1906—1908 роки[2].

У 1896 році Хайош брав участь в літніх Олімпійських іграх в Афінах, де виграв у двох запливах — вільним стилем на 100 м (результат 1:22,2) і 1200 м (результат 18:22,2.), а заплив на 500 м він вирішив пропустити[3].

Змагання проводилися у відкритому морі, а не в басейні. 18-річний Альфред Хайош став першим олімпійським чемпіоном з плавання і наймолодшим переможцем перших Олімпійських ігор сучасності[4][5].

Під час Олімпіади в Афінах Хайош був студентом і займався архітектурою. Він отримав дозвіл брати участь в Іграх, але не відразу, і тому перший час керівники навчального закладу були ним незадоволені.

Завершивши навчання в Будапештському університеті, Хайош став успішним архітектором. Він розробляв проекти житлових, громадських та промислових будівель. Але перевагу віддавав спортивним спорудам.

У Парижі за проект стадіону у Конкурсі мистецтв на літніх Олімпійських іграх 1924 року Альфред Хайош і його співавтор Деже Лаубер отримали срібну медаль. Золота медаль у номінації «архітектура» не присуджувалася[6].

За проектами Хайоша в Будапешті було побудовано кілька спортивних будівель. Крім того, він виявився талановитим журналістом, очолював редакцію «Шпортхірлап» — першого в Угорщині тижневика, цілком присвяченого спорту[7].

Пам'ять про спортивні здобутки Альфреда Хайоша відображена в Міжнародному плавальному залі слави і Міжнародному єврейському спортивному залі слави (за національністю, Хайош був євреєм).

Молодший брат Альфреда Хенрік Хайош (1886—1963) також займався плаванням і виграв золото в естафеті 4×250 м вільним стилем на позачергових Іграх 1906 року в Афінах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б Biography. // sports-reference.com. Архів оригіналу за 2013-02-02. Процитовано 2013-1-27. (англ.)
  3. Alfred Hajos. // olympic.org. Архів оригіналу за 2013-02-02. Процитовано 2013-1-27. (англ.)
  4. Первый Олимпийский чемпион плавания. // swimmingmasters.narod.ru. Архів оригіналу за 2013-02-02. Процитовано 2013-1-29. 
  5. Первая олимпиада современности. // zdorovosport.ru. Архів оригіналу за 2013-02-02. Процитовано 2013-1-30. 
  6. Designs for Town Planning:. // olympic-museum.de. Архів оригіналу за 2013-02-02. Процитовано 2013-1-28. (англ.)
  7. 100 великих олимпийских чемпионов. //rumvi.com. Архів оригіналу за 2013-02-02. Процитовано 2013-1-27. 

Посилання[ред. | ред. код]