Амалія Гогенцоллерн-Зігмарінген

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амалія Гогенцоллерн-Зігмарінген
нім. Amalie Antoinette Karoline Adrienne, Prinzessin von Hohenzollern-Sigmaringen
Народилася30 квітня 1815(1815-04-30)[1][2]
Зігмарінген
Померла14 січня 1841(1841-01-14)[1][2] (25 років)
Зігмарінген
Країна Гогенцоллерн-Зігмарінген
 Saxe-Altenburgd
Діяльністьполітична діячка
Знання мовнімецька
Титулпринцеса
РідГогенцоллерн-Зігмарінген
БатькоCharles, Prince of Hohenzollern-Sigmaringend
МатиMarie Antoinette Muratd
Брати, сестриKarl Anton, Prince of Hohenzollernd, Princess Karoline of Hohenzollern-Sigmaringend і Princess Friederike of Hohenzollern-Sigmaringend
У шлюбі зЕдуард Саксен-Альтенбурзький
ДітиТереза Саксен-Альтенбурзька, Антуанетта Саксен-Альтенбурзька, Johann Prinz von Sachsen-Altenburgd[1] і Ludwig Joseph Karl Prinz von Sachsen-Altenburgd[1]

Амалія Гогенцоллерн-Зігмарінген (нім. Amalie von Hohenzollern-Sigmaringen), повне ім'я Амалія Антонієтта Кароліна Адрієнна Гогенцоллерн-Зігмарінген (нім. Amalie Antoinette Karoline Adrienne von Hohenzollern-Sigmaringen; 30 квітня 1815 — 14 січня 1841) — принцеса з дома Гогенцоллернів-Зігмарінгенів, донька 8-го князя Гогенцоллерну-Зігмарінгену Карла Антона та принцеси Марії Антуанетти Мюрат[3], дружина принца Саксен-Альтенбурзького Едуарда.

Біографія

[ред. | ред. код]

Амалія народилася 30 квітня 1815 року в Зігмарінгені. Вона була третьою дитиною та другою донькою в родині спадкоємного принца Гогенцоллерну-Зігмарінгену Карла та його дружини Марії Антуанетти Мюрат. Дівчинка мала старшу сестру Кароліну та брата Карла Антона. Згодом у неї з'явилася молодша сестра Фредеріка.

Шлюб батьків був щасливим. У 1817 році вони придбали замок Вайнбург у Швейцарії, який Марія Антуанетта облаштувала на свій смак. Все життя вона віддавала перевагу французькому способу життя та французькій культурі. Літньою резиденцією сім'ї кілька років був замок Краухенвіс у Гогенцоллерні-Зігмарінгені.

Едуард Саксен-Альтенбурзький близько 1840

Вихованням доньок займалася переважно матір. Вони отримували франкомовну освіту у дусі франкофілії. Для Амалії, яка була улюбленицею матері, була виписана прусська гувернантка. Втім, вона жалілася на поведінку своєї вихованки.[4]

У 1831 році батько успадкував князівський трон. Резиденцією родини став замок Зігмарінген.

Амалія у 20-річному віці була видана заміж за 31-річного принца Едуарда Саксен-Альтенбурзького. Наречений був молодшим братом правлячого герцога Саксен-Альтенбургу Йозефа і служив у баварській армії. Весілля відбулося 25 липня 1835 у Зігмарінгені. У подружжя народилося четверо дітейː

Амалія померла за кілька днів після народження молодшого сина. Похована у крипті церкви Спасителя у Зігмарінгені.[5]

Титули

[ред. | ред. код]
  • 30 квітня 1815—25 липня 1835 — Її Світлість Принцеса Амалія Гогенцоллерн-Зігмарінген;
  • 25 липня 1835—14 січня 1841 — Її Світлість Принцеса Едуард Саксен-Альтенбурзький.

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Карл Фрідріх Гогенцоллерн-Зігмарінген
 
Йоганна Гогенцоллерн-Берг
 
Філіп Йозеф Сальм-Кірбурзький
 
Марія Терезія ван Хорн
 
П'єр Мюрат
 
Жанна Лубьєр
 
Емерік д'Астор
 
Марі Алоню
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Антон Алоїз Гогенцоллерн-Зігмарінген
 
 
 
 
 
Амалія Зефірина Сальм-Кірбурзька
 
 
 
 
 
П'єр Мюрат
 
 
 
 
 
Луїза д'Астор
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Гогенцоллерн-Зігмарінген
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Антуанетта Мюрат
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Амалія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  2. а б в Тезаурус CERLConsortium of European Research Libraries.
  3. Марії Антуанетті був наданий титул принцеси імператорським указом Наполеона I від лютого 1808 року
  4. Лекція «Von Paris nach Krauchenwies — Migration im Dienst der Dynastie am Beispiel von Antoinette Murat» Кармен Цівес від 22 листопада 2010 у Краухенвісі
  5. Церква Спасителя у Зігмарінгені [1] [Архівовано 23 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]