Аморі I (король Єрусалиму)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Аморі I
Amalrich1.jpg
Король Єрусалиму
Початок правління: 1162
Кінець правління: 1174
Попередник: Балдуїн III
Наступник: Балдуїн IV
Дата народження: 1136(1136)
Місце народження: Єрусалим
Дата смерті: 11 липня 1174(1174-07-11)
Місце смерті: Єрусалим
Дружина: Агнес Куртене
Марія Комнін
Діти: 1 син та 2 доньки
Династія: Династія Анжуйська
Батько: Фулько I
Мати: Мелісенда I

Аморі I (*1136 —†11 липня 1174) — король Єрусалиму у 11621174 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Єрусалимі у 1136 році. Був сином Фулько I та Мелісенди. Здобув ґрунтовну освіту. Знав окрім французької арабську мову та латину. Не відігравав суттєвої політичної ролі за часи правління матері. У 1151 році стає графом Яффи. У протистоянні Мелісенди з Балдуїном III підтримав першу. Тим не менше після поразки матері зберіг свої володіння. До того ж у 1153 році отримав місто Аскалон, яке того року було захоплено його братом Балдуїном III.

Після смерті Балдуїна III у 1162 році Аморі став домагатися Єрусалимського трону. Але йому став на заваді патріарх Фульхерій, який поставив умовою розірвання шлюбу Аморі з Агнесою Куртене, що було укладено у 1157 році. Аморі пішов на це й того ж року його коронували на короля Єрусалиму. Разом з тим діти від цього шлюбу були визнані законними з правами спадкоємства батькової влади.

У своїй зовнішній політиці Аморі I звернув увагу на фатимідський Єгипет, який поринув у чвари. Водночас король намагався налагодити мирні стосунки з Нур0ад-Діном, атабеком Алепо та Дамаску. У 1163 році під приводом несплати Єгиптом щорічної данини Аморі I вдерся до цієї країни. Король завдав поразки єгиптянам у битвах при Пелусії. Втім, отримавши величезний викуп, повернувся до дому. У 1164 році Аморі I знову втрутився в єгипетські справи, щоб не дати перемогти просирійській партії. Він розбив командувача сирійським військом Ширку в битві при Білбейсі й змусив того відступити з Єгипту. Того ж року став регентом князівства Антійохійського та графства Триполійського, володарі яких потрапили у полон до Нур-ад-Діна. Саме Аморі I сприяв визволенню Боемунда III Антіохійського та Раймунда III Триполійського з полону. Водночас у 1166 році укладає союзний договір з Візантійською імперією.

У 1167 році розпочалися нові бойові дії в Єгипті. Сюди повернувся Ширку, а Аморі закликав на допомогу візир Шавар. Зрештою за допомоги візантійського флоту Аморі I завдав рішучої поразки Ширку біля Олександрії, якою згодом заволодів. Втім король не міг її утримувати, тому відступив до свого королівства. Навзаєм візир Шавар дав Аморі I величезну купу грошей. У 1168 році він знову вирушив до Єгипту, де зруйнував місто Білбейс та захопив Каїр. Візир Шавр вимушений був відкупитися 2 млн золотих монет. Але після відходу короля з Єгипту сюди прибув з військом Ширку.

У 1169 році владу в Єгипті захопив Ширку, який помер того ж року, передавши титул візира Салах-ад-Діну. В цій ситуації Аморі I вирішив діяти більш рішуче. Він скликав велику коаліцію для підкорення Єгипту, але зазнав невдачі. У 1169 році Аморі сам вдерся до Єгипту. Втім у боях під Дамієтою не зміг перемогти Салах-да-Діна й відступив до себе. У 1170 році Салах-ад-Дін у свою чергу захопив важливе портове місто Ейлат, що забезпечувало торговельний зв'язок Єрусалимського королівства з державами уздовж Червоного моря. У відповідь Аморі I уклав союз з Вільгельмом II, королем Сицилії.

У 1174 році після смерті Нур-ад-Діна Аморі вдерся до Сирії, взявши в облогу місто Баніас, але не зумів його здобути. На зворотньому шляху захворів на висипний тиф і помер в Єрусалимі 11 липня того ж року.

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина — Агнес (1133–1184), донька графа Жоселена II Куртене

Діти:

2. Дружина — Марія (1154–1217), донька Мануїла I Комніна

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Steven Runciman, A History of the Crusades, vol. II: The Kingdom of Jerusalem and the Frankish East, 1100–1187 (in inglese), Cambridge University Press, 1952. (англ.)