Аналогове телебачення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шум в аналоговому телевізійному приймачеві

Аналогове телебачення — телевізійна система, що використовує для отримання, виводу і передачі зображення і звуку аналоговий електричний сигнал. Всі приймально-передавальні системи доцифрової епохи, включаючи механічне телебачення, використовували аналогові сигнали, які можуть передаватися як по кабелю, так і по радіо.

Поширення[ред. | ред. код]

Аналогове телебачення досі домінуює на ефірних наземних каналах багатьох країн. Більшість вітчизняних телеканалів ведуть мовлення в аналоговому стандарті, дублюючи мовлення у цифрових стандартах по кабельних і супутникових каналах.

Припинення мовлення аналогового телебачення[ред. | ред. код]

Сьогодні відбувається перехід з аналогового на цифрове телебачення. Багато країн у зв'язку з побудовою повноцінних цифрових мереж вже припинили або планують у найближчому майбутньому закінчити телемовлення в аналогових стандартах. Головні складності цього переходу:

  • Трудомісткість, дорожнеча і нерентабельність покриття трансляційними системами малонаселених територій;
  • Плутанина з вибором стандарту цифрового мовлення, що дезорієнтує як постачальників, так і покупців нових цифрових телевізорів[1];
  • Низька рекламна прибутковість цифрового телемовлення на перехідному етапі[2];
  • Головна проблема — інертність населення, яке не бажає розлучатися зі старими працездатними телевізорами і за свій рахунок купувати цифрові приставки[3]. Примусово позбавити телебачення великі маси громадян не можна, оскільки воно є органом сповіщення у надзвичайних ситуаціях[4] і це може викликати соціальний протест.
Дата припинення мовлення Країна
1 вересня 2006 Люксембург
11 грудня 2006 Нідерланди
1 вересня 2007 Фінляндія
25 вересня 2007 Андорра
29 жовтня 2007 Швеція
27 травня 2008 Швейцарія
12 червня 2009 США
30 червня 2009 Німеччина
31 жовтня 2009 Данія
30 листопада 2009 Норвегія
3 квітня 2010 Іспанія
31 грудня 2010 Словенія
7 червня 2011 Австрія
31 липня 2011 Японія
31 серпня 2011 Канада
30 листопада 2011 Бельгія, Франція
30 червня 2012 Чехія
24 жовтня 2012 Ірландія, Велика Британія[5]
31 грудня 2012 Болгарія, Італія, Південна Корея
23 липня 2013 Польща[6]
15 травня 2015 Білорусь[7]
31 грудня 2015 Філіппіни
14 травня 2016 Китай[8]
29 червня 2016 Бразилія
31 грудня 2016 Мексика[9]
1 серпня 2018
1 вересня 2018
1 січня 2020
Україна[10]
14 жовтня 2019 Російська Федерація[11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Цифрове телебачення почалося з перешкод Газета «Коммерсант», № 52 / П (4837), 26.03.2012
  2. Відключати аналогове ТБ в країні потрібно з 2012 на 2013 рік
  3. США попрощалися з аналоговим телемовленням
  4. Оповіщення в разі надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Архів оригіналу за 2013-06-15. Процитовано 2013-04-23. 
  5. html Закінчилася 76-річна історія аналогового ТБ у Британії[недоступне посилання з червень 2019]
  6. / У Польщі відключають аналогове телебачення. Архів оригіналу за 22 листопадааа 2012. Процитовано 23 квітня 2013. 
  7. Аналогове телебачення відключатимуть за графіком
  8. Відключення аналогових ТВ-сервісів здійсниться в Китаї до 2015 р.
  9. http://www.lenta.ru/articles/2009/06/16/dtv Александр Амзін. Суцільні цифри
  10. Нацрада пропонує перенести строки поетапного вимкнення аналогового ТБ — починати із серпня 2018 року
  11. pdf Відключення аналогового мовлення[недоступне посилання з червень 2019]


Шаблон:Аналогове телебачення