Анна Цибулєва
 | Ця стаття може містити помилки перекладу з іншої мови. |
| Анна Цибулєва | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 12 серпня 1990 (33 роки) |
| Місце народження | Nizhny Arkhyzd, Зеленчуцький район, Карачаєво-Черкеська автономна область, Ставропольський край, РРФСР, СРСР |
| Громадянство | Росія |
| Професії | музикантка |
| Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського і Базельська музична академія |
| Інструменти | фортепіано |
Цибульова Ганна (також Цибулєва; народилася 12 серпня 1990, м. Харків[1]) — українська класична піаністка, переможниця Лідського міжнародного конкурсу піаністів у 2015 році, що живе і виступає за кордоном.
Раннє життя та навчання[ред. | ред. код]
А.Цибульова народилася в 1990 році.[2] Її мати Світлана Цибульова — музикант та мистецтвознавць, а батько — радіофізик.[3] Родина Цибульових переїхала в місто Нижній Архиз в Карачаєво-Черкесії Російської Федерації.
Вона грала на фортепіано з шести років, спочатку вчила її мати. Крім того, деякий час вчилась грати на скрипці. А.Цибульова спочатку навчалася в музичній школі Шостаковича у місті Волгодонськ в 2000—2003 роках, а потім у Московській Центральній музичній школі (2003—2009 роки).
У 2009 році А.Цибульова вступила до Московської консерваторії на клас професора Людмили Рощіної, який закінчила в 2014 році. Потім навчалася в аспірантурі, а також у Базельській музичній академії (клас Клаудіо Мартінес-Мехнер) у Швейцарії. Її викладачі — Олена Воробйова, Людмила Рощіна та іспанська піаністка Клаудіо Мартінес-Мехнер.
Кар'єра і нагороди[ред. | ред. код]
А.Цибульова перемогла на деяких російських музичних конкурсах, в тому числі на Російському національному конкурсі піаністів у Ростові (2001), Міжнародному конкурсі піаністів у Мурманську (2002) та Міжнародному конкурсі піаністів імені Насєдкіна в Ярославлі. Крім того, вона перемогла на Міжнародному конкурсі піаністів імені Зайлера в Кітцінгені в Німеччині (2003) та Міжнародному конкурсі піаністів в італійському місті Рагуза (2011).
В 2012 році А.Цибульова стала переможницею Міжнародного конкурсу піаністів імені Еміля Гілельса в Одесі, а також стала четвертою на Міжнародному конкурсі піаністів Хамамацу в Японії.[4] Також в 2015 році вона перемогла на Лідському міжнародному конкурсі піаністів у Великій Британії. Вона стала лише другою жінкою, якій вдалось перемогти на цьому британському конкурсі.
А.Цибульова виступала по всьому світу з оркестрами, включаючи Токійський симфонічний оркестр, Королівський філармонічний оркестр і Галле, а також із Акакдемічним симфонічним оркестром Санкт-Петербурзької філармонії.
Оцінка творчості[ред. | ред. код]
Британський диригент Марк Елдер, назвав А.Цибульову «справді достойним переможцем» Лідського конкурсу.[5]
Музичний критик Гардіан Ендрю Клементс вважає, що її "успіх, безсумнівно, підняв її рейтинг, але він і розкритикував її виступ з твором Йоганеса Брамса «Фортепіанний концерт № 2», написавши, що «під час гри, вона часто здавалася нездатною бачити загальну форму роботи і її роль в зосередженні на головному, а не на деталях, було видно кожної миті»[6].
Коментатор Бі-бі-сі Радіо 3 Люсі Пархем високо оцінила її «зрілість, елегантність та комунікативне читання цієї надзвичайно складної роботи»[7].
Мюррей Маклахлан, написавши рецензію у міжнародному журналі «Піаніно», назвав її «народним виконавцем» з «незаперечними якостями художника». Він також зазначив, що в її виконанні концерту Брамса «мабуть, не вистачало солідності», але додав: «немає сумнівів, що вона насолоджувалася кожною хвилиною. Ця робота брала за душу і виконувалася енергійно з бравурним спілкуванням серця та рук». Маклахлан також високо оцінив «її дивовижні, вишукані звуки» при виконанні Прелюдій Клода Дебюссі.[8]
Коментуючи концерт 2016 року, британський піаніст Пітер Донохоу, назвав А. Цибульову «одним з найкращих молодих музикантів свого покоління». Він прокоментував її «безпомилкове відчуття дихання і простору і відчуття темпо-відповідністі у зв'язку з її підходом до звуку і фрази» і хвалив за «уяву і цілісність» її інтерпретації «Етюдів» Роберта Шумана та 10 п'єс для фортепіано Op.12 Сергія Прокоф'єва[9].
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Anna Tsybuleva piano - Monday 13 March 2017 19:30, Ripon Cathedral Concerts Society, архів оригіналу за 4 січня 2017, процитовано 31 грудня 2016
- ↑ Anna Tsybuleva, Leeds International Piano Competition, архів оригіналу за 17 лютого 2017, процитовано 31 грудня 2016
- ↑ Frances Wilson (21 квітня 2016), Meet the Artist…….Anna Tsybuleva, pianist, The Cross-Eyed Pianist, архів оригіналу за 17 лютого 2017, процитовано 31 грудня 2016
- ↑ Hamamatsu International Piano Competition – Prizewinners' Concert, medici.tv, 2012, архів оригіналу за 25 листопада 2013, процитовано 31 грудня 2016
- ↑ Anna Tsybuleva wins top prize at Leeds International Piano Competition 2015, Leeds International Piano Competition, 2015, архів оригіналу за 18 травня 2016, процитовано 31 грудня 2016
- ↑ Andrew Clements (14 вересня 2016), Leeds International Piano competition final – first prize for Anna Tcybuleva, not the obvious choice, The Guardian, архів оригіналу за 15 грудня 2016, процитовано 31 грудня 2016
- ↑ Lucy Parham (14 вересня 2015), Leeds Piano Competition 2015: concerto final, Classical-music.com, архів оригіналу за 10 серпня 2016, процитовано 1 січня 2017
- ↑ Murray Mclachlan (26 листопада 2015), Youthful Promise: Leeds International Piano Competition, International Piano, архів оригіналу за 30 липня 2017, процитовано 30 липня 2017
- ↑ Peter Donohoe (13 жовтня 2016), Peter Donohoe on Anna Tsybuleva, Leeds International Piano Competition, архів оригіналу за 4 січня 2017, процитовано 31 грудня 2016
|
