Антонюк Анатолій Євдокимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антонюк Анатолій Євдокимович
Народився 6 грудня 1934(1934-12-06) (82 роки)
м. Славута, Україна
Громадянство Україна Україна
Alma mater Київський інженерно-будівельний інститут
Галузь наукових інтересів будівництво
Вчене звання Старший науковий співробітник
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Державна премія України в галузі архітектури
Заслужений будівельник України

Антоню́к Анато́лій Євдоки́мович (нар. 6 грудня 1934(19341206), м. Славута) — інженер-будівельник, кандидат технічних наук (1970). Лауреат Державної премії України у галузі архітектури (1999, за реставрацію і пристосування комплексу Грецького монастиря на Контрактовій площі в місті Києві). Дійсний член Міжнародної організації ICOMOS, Академії будівництва України. Заслужений будівельник України.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 6 грудня 1934 в м. Славута Хмельницької області. У 1957 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, факультет промислового та цивільного будівництва.

Трудову діяльність почав з будівництва підприємства у м. Жовті Води Дніпропетровської області. З 1958 року працював інженером-конструктором у проектному інституті «Укрводоканалпроект», де брав участь у проектуванні інженерних споруд на підприємствах металургійної, хімічної, гірничодобувної промисловості як в Україні, так і за її межами.

У 19661971 роках обіймав посаду керівника відділу впровадження нової техніки, раціоналізації та технічної інформації Міністерства сільського будівництва УРСР.

У 1969 році заочно закінчив аспірантуру кафедри підземних споруд, основ і фундаментів Київського інженерно-будівельного інституту. У 1970 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Вплив конструкцій фундаментів на сейсмостійкість будинків».

У 19721973 роках працював головним інженером-консультантом Державного проектного інституту Монгольської Народної Республіки (м. Улан-Батор). З 1973 року обіймав посаду керівника відділу конструкцій, а з 1976 року — головного інженера інституту «УкрНДІпроектреставрація».

З 1983 по 2011 рік очолював інститут «УкрНДІпроектреставрація». На цій посаді Антонюк брав безпосередню участь у реставрації Національного академічного театру опери та балету, Національного палацу культури «Україна», Гостинного двору, кмоплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря, комплексу колишнього Свято-Катерининського (Грецького) монастиря, Притисько-Микільської церкви, церкви Миколи Набережного в м. Києві, собору святого Георгія в м. Каневі, Українського культурного центру в м. Москва, Володимирського собору в м. Севастополі тощо. Як науковий керівник брав участь у відтворенні Успенського собору Києво-Печерської лаври.

У 1992 році був радником генерального директора Міжнародного центру з узагальнення та розповсюдження досвіду реставраційних робіт при ЮНЕОСО в м. Рим.

Має 55 друкованих робіт, 4 авторські свідоцтва про винаходи.

Джерела[ред.ред. код]