Антоніо де Небріха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоніо де Небріха
Retrato de Antonio de Nebrija (fondo blanco).jpg
Псевдо Antonio of Lebrixa
Народився 1441[1][2]
Лебріха, Bajo Guadalquivir[d], Кадіс, Андалусія, Іспанія
Помер 5 липня 1522(1522-07-05)[3][1]
Алькала-де-Енарес[1]
Громадянство
(підданство)
Іспанія
Місце проживання
Діяльність мовознавець, перекладач, письменник, філолог, грамматик, викладач університету, перекладач Біблії
Alma mater Університет Саламанки і Болонський університет
Відомі учні André de Resende[d]
Володіє мовами італійська, латина, Old Spanish[d] і іспанська[3]
Заклад Університет Саламанки і Університет Алькали[d]
Напрямок гуманізм
Magnum opus Gramática de la lengua castellana[d] і Complutensian Polyglot Bible[d]

Антóніо де Небрі́ха (ісп. Antonio de Nebrija, або de Lebrija, справжнє ім'я Antonio Martínez de Cala y Harana del Ojo; * Лебріха, 1441 — †Алькала-де-Енарес, 1522) — іспанський філолог, історик, педагог, граматист і поет.

Біографія[ред. | ред. код]

У місцях свого перебування він був відомий як Лебріха, а також як Еліо Антоніо з Аеліуса, псевдонім, який він взяв, перебуваючи в латинських країнах. Завершивши вивчення риторики і граматики в Університеті Саламанки, він у віці 19 років виїхав до Італії, де продовжив свої заняття в Університеті Болоньї, повністю присвятивши себе, крім інших предметів, латинській, грецькій, єврейській мовам, і, звичайно, граматиці.

Повернувшись до Іспанії в 1473 році, він професорував в університетах Севільї і Саламанки, написав також граматику латинської мови, створив латино-іспанський та іспано-латинський словники і ряд інших лінгвістичних праць. Небріха вважається засновником філологічної науки в Іспанії.

«Граматика іспанської мови» (Grammatica castellana, 1492) — перший повний опис граматики іспанської мови, зроблений фактично на порожньому місці. Книга неодноразово перевидавалася, нею користувалися або її наслідували автори наступних граматик. Видані дещо пізніше «Правила іспанської орфографії» (Reglas de orthographia en la lengua castellana, 1517), по суті повторювали викладене в «Граматиці», містять формулювання загальних принципів графіки і їхнього застосування в іспанській мові.

Антоніо де Небріха запропонував версію походження назви «Іспанія» від іберійського слова Hispalis, що означає «місто західного світу».

Він зміг геніальним способом і з високою точністю обчислити довжину градуса земного меридіана.

Література[ред. | ред. код]

Reglas de orthographia en la lengua castellana (1517).
  • Нова шкільна енциклопедія. — Бургос: Видавництво Сантьяго Родрігеса, 1974.
  • Перес Гріего, Мігель Анхель. На онове Кастильской граматики Небріхі. — Саламанка: Видання Університету Саламанки, 1992.
  • Сан Франсиско. Словник лінгвістики іспанської школи. — Мадрид: Gredos, 1986.
  • Словник лінгвістики. — Мадрид: ANAYA, 1993. — С. 205–206.
  • Gramática Castellana. — Madrid, 1980. — С. 109, 112, 113–114.
  • а б в Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118980955 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  • Early Modern Letters Online
  • а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.