Антоніо де Небріха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоніо де Небріха
Retrato de Antonio de Nebrija (fondo blanco).jpg
Ім'я при народженні ісп. Antonio Martínez de Cala e Hinojosa
Псевдо Elio Antonio de Nebrija
Народився 1441[1][2]
Лебріха, Севілья, Андалусія, Іспанія
Помер 5 липня 1522(1522-07-05)[3][1]
Алькала-де-Енарес[1]
Громадянство
(підданство)
Іспанія
Місце проживання
Діяльність мовознавець, перекладач, письменник, філолог, грамматик, викладач університету, перекладач Біблії, лексикограф, humanist
Alma mater Саламанкський університет і Болонський університет
Вчителі Petrus Martinez de Osmad
Відомі учні André de Resended
Знання мов італійська, латина, староіспанськаd і іспанська[3]
Заклад Саламанкський університет, Алькальський університетd і Болонський університет
Напрямок гуманізм
Magnum opus Gramática de la lengua castellanad і Комплютенська Поліглотта
Діти Francisca de Lebrijad

Антóніо де Небрі́ха (ісп. Antonio de Nebrija, або de Lebrija, справжнє ім'я Antonio Martínez de Cala y Harana del Ojo; * Лебріха, 1441 — †Алькала-де-Енарес, 1522) — іспанський філолог, історик, педагог, граматист і поет.

Біографія[ред. | ред. код]

У місцях свого перебування він був відомий як Лебріха, а також як Еліо Антоніо з Аеліуса, псевдонім, який він взяв, перебуваючи в латинських країнах. Завершивши вивчення риторики і граматики в Університеті Саламанки, він у віці 19 років виїхав до Італії, де продовжив свої заняття в Університеті Болоньї, повністю присвятивши себе, крім інших предметів, латинській, грецькій, єврейській мовам, і, звичайно, граматиці.

Повернувшись до Іспанії в 1473 році, він професорував в університетах Севільї і Саламанки, написав також граматику латинської мови, створив латино-іспанський та іспано-латинський словники і ряд інших лінгвістичних праць. Небріха вважається засновником філологічної науки в Іспанії.

«Граматика іспанської мови» (Grammatica castellana, 1492) — перший повний опис граматики іспанської мови, зроблений фактично на порожньому місці. Книга неодноразово перевидавалася, нею користувалися або її наслідували автори наступних граматик. Видані дещо пізніше «Правила іспанської орфографії» (Reglas de orthographia en la lengua castellana, 1517), по суті повторювали викладене в «Граматиці», містять формулювання загальних принципів графіки і їхнього застосування в іспанській мові.

Антоніо де Небріха запропонував версію походження назви «Іспанія» від іберійського слова Hispalis, що означає «місто західного світу».

Він зміг геніальним способом і з високою точністю обчислити довжину градуса земного меридіана.

Література[ред. | ред. код]

Reglas de orthographia en la lengua castellana (1517).
  • Нова шкільна енциклопедія. — Бургос: Видавництво Сантьяго Родрігеса, 1974.
  • Перес Гріего, Мігель Анхель. На онове Кастильской граматики Небріхі. — Саламанка: Видання Університету Саламанки, 1992.
  • Сан Франсиско. Словник лінгвістики іспанської школи. — Мадрид: Gredos, 1986.
  • Словник лінгвістики. — Мадрид: ANAYA, 1993. — С. 205–206.
  • Gramática Castellana. — Madrid, 1980. — С. 109, 112, 113–114.

Примітки[ред. | ред. код]