Аржанцев Павло Захарович
Аржанцев Павло Захарович | |
---|---|
Народився |
27 грудня 1917 Свиридівка, Лохвицький район |
Помер |
7 вересня 2011 (93 роки) Москва, Росія |
Поховання | Q110280141? |
Діяльність | винахідник |
Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Війна | німецько-радянська війна |
Військове звання | полковник |
Нагороди |
Павло́ Заха́рович Аржа́нцев (1917—2011) — доктор медичних наук (1973), учасник німецько-радянської війни, полковник медичної служби, науковець-спеціаліст в царині щелепно-лицьової хірургії та хірургічної стоматології, заслужений лікар Російської Федерації, лавреат Державної премії СРСР.
З життєпису[ред. | ред. код]
Народився 1917 року, в селі Свиридівка сучасного Лохвицького району у родині українців. Захар Аржанцев був учасником російсько-японської та Першої світової воєн, нагороджений Георгіївською медаллю та хрестом. Родина пережила голодомор 1932—1933 років, однак батько захворів та 1934-го помер. Павло закінчив 7-річку, влаштувався на сезонну працю — на цукровий завод. В Миколаєві зумів поступити до фабрично-заводської школи при заводі «Дормашина», працював токарем. По тому вчився на вечірніх курсах конструкторів.
1938 року зарахований курсантом до школи санітарних інструкторів Білоруського особливого воєнного округу, того ж року почав службу в РА, старшина медичної служби. 1941 року закінчив Київське військово-медичне училище, лишився при ньому курсовим офіцером.
В часі нацистсько-радянської війни був командиром санітарного взводу повітрянодесантного полку, у Свердловську готував кадри для фронтових шпиталів. З 1943 року воював у складі Другого та Третього Українських фронтів. Зазнав поранення, 1944-го після лікування повернувся на фронт. Війну закінчив у званні лейтенанта медичної служби.
Працював та одночасно навчався, 1949 року закінчив Київський медичний стоматологічний інститут.
Протягом 1949—1954 років працював лікарем-стоматологом окремої медично-санітарної роти повітрянодесантної дивізії.
1956 року закінчив навчання на факультеті вдосконалення лікарів Військово-медичної академії. Призначений начальником стоматологічного відділення 367-го окружного військового госпіталю Закавказького військового округу, у Тбілісі з донькою Тетяною втратив в аварії дружину Маргариту Миколаївну.
Протягом 1962—1987 років очолював відділення щелепно-лицьової хірургії та стоматології Головного військового клінічного госпіталю ім. Бурденка. Цим часом він стає одним із провідних щелепно-лицьових хірургів. Працює заступником головного стоматолога Міністерства оборони СРСР.
Одружився вдруге, з дружиною Вірою Василівною виховали сина Андрія.
1973 року захищає дисертацію, присвоєно звання доктора медичних наук. Після звільнення із ЗС СРСР до 1995 року працював в Московському обласному науково-дослідницькому клінічному інституті ім. М. Ф. Владимирського — хірург-стоматолог відділення щелепно-лицьової хірургії. Тоді ж був наставником та консультантом лікарів госпіталю ім. Бурденка.
Наукові зацікавлення:
- травматологія щелепно-лицьової частини
- організація стоматології та щелепно-лицьової допомоги у армії в мирний та воєнний час.
Є автором та співавтором понад 230 наукових праць, в тому числі — 6 монографій та підручників, зареєстровано 11 винаходів й патентів, 27 раціоналізаторських пропозицій.
Входив до складу президій рад багатьох наукових медичних радянських товариств, зокрема — Всесоюзного медичного наукового товариства стоматологів та Міжнародної асоціації щелепно-лицьових хірургів.
2007 року вийшла друком його книга «Історичні аспекти становлення щелепно-лицьової хірургії та стоматології в Головному воєнному клінічному госпіталі ім. академіка Бурденка».
Нагороди[ред. | ред. код]
- Державна премія СРСР (1981)
- ордени Вітчизняної війни 1 та 2 ступенів
- 2 ордени Червоної Зірки
- орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
- 2 медалі «За бойові заслуги»
- «Винахідник СРСР»
Джерела[ред. | ред. код]
- Аржанцев Павло Захарович [Архівовано 23 листопада 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Портал про фронтовиків [Архівовано 29 листопада 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Візитка [Архівовано 30 листопада 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 27 грудня
- Народились 1917
- Уродженці Лохвицького району
- Померли 7 вересня
- Померли 2011
- Померли в Москві
- Доктори медичних наук
- Кавалери ордена Вітчизняної війни
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР»
- Кавалери ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня
- Нагороджені медаллю Жукова
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Ветеран Збройних сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «30 років Радянській Армії та Флоту»
- Нагороджені медаллю «40 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» (СРСР)
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 1 ступеня
- Лауреати Державної премії СРСР
- Заслужені лікарі РРФСР
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Російські винахідники
- Російські хірурги