Арнольд Цвейг
| Арнольд Цвейг | |
|---|---|
| нім. Arnold Zweig | |
| Народився | 10 листопада 1887[1][2][…] Глогув, Сілезія, Прусське королівство, Німецький Рейх[3] |
| Помер | 26 листопада 1968[4][1][…] (81 рік) Східний Берлін, НДР |
| Поховання | Доротеенштадтський цвинтар |
| Країна | |
| Діяльність | політик, письменник, прозаїк-романіст, драматург, антивоєнний активіст, психолог, германіст, філософ |
| Знання мов | німецька[5][6] |
| Magnum opus | The Case of Sergeant Grischad |
| Членство | Академія мистецтва НДР |
| У шлюбі з | Beatrice Zweigd[3] |
| Автограф | |
| Учасник | Перша світова війна |
| Нагороди | |
| | |
Арнольд Цвейг (нім. Arnold Zweig; 10 листопада 1887, Грос-Глогау — 26 листопада 1968, Берлін) — німецький письменник і пацифіст.
Народився 10 листопада 1887 року в місті Грос-Глогау (нині Глогув, Польща) у сім'ї єврейського шорника. Здобував освіту в середній школі в Катовицях, а потім вивчав філософію, сучасну філологію, німецьку філологію, історію та історію мистецтв. Брав участь у Першій світовій війні, після закінчення працював у відділі друку штабу Східного фронту в Каунасі. Після участі у Першій світовій війні він залишився переконаним пацифістом і вступив у контакт зі східноєвропейським сіонізмом. З 1923 жив у Берліні і був редактором єврейського журналу «Jüdische Rundschau». У цей період він брав активну участь у сіоністській діяльності. Після захоплення влади нацистами в 1933 він був змушений покинути Німеччину; через Чехословаччину та Швейцарію він дістався Франції, де зупинився на деякий час і зустрів інших німецьких емігрантів: Томас Манн, Лев Фойхтвангер, Анна Зегерс та Бертольт Брехт. Через свої сіоністські переконання він виїхав до Палестини (Хайфа). Там він видавав емігрантський журнал «Орієнт» німецькою мовою. Під час свого перебування в Палестині він розчарувався в сіонізмі і став дедалі більше схилятися до соціалізму.
1948 року він вирішив повернутися до Східної Німеччини. Після війни він обіймав посади в урядовому апараті НДР і брав участь у русі за мир (зокрема, був делегатом Конгресів миру у Парижі та Варшаві).
22 листопада 1950 року у Варшаві, на Другому конгресі захисників світу, його було обрано членом Всесвітньої ради світу.[7]
Його було нагороджено, зокрема, орденом «За заслуги перед Батьківщиною».
- Novellen um Claudia, 1912
- Die Bestie, 1914, republished in revised form as Westlandsaga, 1952
- Ritualmord in Ungarn, 1914
- Das ostjüdische Antlitz, 2004
- Playthings of Time
- Der große Krieg der weißen Männer
- Der Streit um den Sergeanten Grischa, 1927
- Junge Frau von 1914, 1931
- Erziehung vor Verdun, 1935
- Einsetzung eines Königs, 1937
- Die Feuerpause, 1954
- Die Zeit ist reif, 1957
- De Vriendt kehrt heim, 1932
- Spinoza, 1939
- Das Beil von Wandsbek, 1948
- The Letters of Sigmund Freud and Arnold Zweig, 1987
- Traum ist Teuer, 1962
- 1 2 Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- 1 2 Deutsche Nationalbibliothek Record #118637452 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Цвейг Арнольд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Śląska Biblioteka Cyfrowa. www.sbc.org.pl (пол.). Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 22 травня 2022.
- Цвейг Арнольд // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — С. 706.;
- Цвейг Арнольд // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Н. М. Матузова. Цвейг Арнольд // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
- Цвейг Арнольд // Литературный энциклопедический словарь / под общ. ред. В. М. Кожевникова и П. О. Николаева. — Москва : Советская энциклопедия, 1987. — С. 733. (рос.)