Арнольд Цвейг
| Арнольд Цвейг | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Arnold Zweig | ||||
_%C2%A9_Max_Fenichel_(1885%E2%80%931942)_OeNB_20431579_A.png) | ||||
| Народився |
10 листопада 1887[1][2][…] Ґлоґув, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія[4] | |||
| Помер |
26 листопада 1968[5][1][…] (81 рік) Східний Берлін | |||
| Поховання | Доротеенштадтський цвинтарd | |||
| Країна |
 НДР | |||
| Діяльність | політик, письменник, прозаїк-романіст, драматург, антивоєнний активіст | |||
| Magnum opus | The Case of Sergeant Grischad | |||
| Членство | Академія мистецтва НДРd | |||
| У шлюбі з | Beatrice Zweigd[4] | |||
| Автограф |
 | |||
| Учасник | Перша світова війна | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Арнольд Цвейг у Вікісховищі | ||||
Арнольд Цвейг (нар. 10 листопада 1887 року в Глогуве, помер 26 листопада 1968 року у Берліні) - німецький письменник і пацифіст.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у сім'ї єврейського шорника. Здобував освіту в середній школі в Катовицях, а потім вивчав філософію, сучасну філологію, німецьку філологію, історію та історію мистецтв. Брав участь у Першій світовій війні, після закінчення працював у відділі друку штабу Східного фронту в Каунасі. Після участі у Першій світовій війні він залишився переконаним пацифістом і вступив у контакт зі східноєвропейським сіонізмом. З 1923 жив у Берліні і був редактором єврейського журналу "Jüdische Rundschau". У цей період він брав активну участь у сіоністській діяльності. Після захоплення влади нацистами в 1933 він був змушений покинути Німеччину; через Чехословаччину та Швейцарію він дістався Франції, де зупинився на деякий час і зустрів інших німецьких емігрантів: Томас Манн, Лев Фойхтвангер, Анна Зегерс та Бертольт Брехт. Через свої сіоністські переконання він виїхав до Палестини (Хайфа). Там він видавав емігрантський журнал "Орієнт" німецькою мовою. Під час свого перебування в Палестині він розчарувався в сіонізмі і став дедалі більше схилятися до соціалізму.
1948 року він вирішив повернутися до Східної Німеччини. Після війни він обіймав посади в урядовому апараті НДР і брав участь у русі за мир (зокрема, був делегатом Конгресів миру у Парижі та Варшаві).
22 листопада 1950 року у Варшаві, на Другому конгресі захисників світу, його було обрано членом Всесвітньої ради світу.[6]
Його було нагороджено, зокрема, орденом "За заслуги перед Батьківщиною".
Творчий набуток[ред. | ред. код]
- Novellen um Claudia, 1912
- Die Bestie, 1914, republished in revised form as Westlandsaga, 1952
- Ritualmord in Ungarn, 1914
- Das ostjüdische Antlitz, 2004
- Playthings of Time
- Der große Krieg der weißen Männer
- Der Streit um den Sergeanten Grischa, 1927
- Junge Frau von 1914, 1931
- Erziehung vor Verdun, 1935
- Einsetzung eines Königs, 1937
- Die Feuerpause, 1954
- Die Zeit ist reif, 1957
- De Vriendt kehrt heim, 1932
- Spinoza, 1939
- Das Beil von Wandsbek, 1948
- The Letters of Sigmund Freud and Arnold Zweig, 1987
- Traum ist Teuer, 1962
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118637452 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Цвейг Арнольд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Śląska Biblioteka Cyfrowa. www.sbc.org.pl (пол.). Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 22 травня 2022.