Арта

Арта Άρτα
Міст в Арті візантійської доби Міст в Арті візантійської доби
Арта
Координати: 39°9′ пн. ш. 20°59′ сх. д.
Країна	Греція
Децентр. адміністрація	Адміністрація Епіру і Західної Македонії
Периферія	Епір
Периф. одиниця	Арта
Колишні адмін. одиниці
- Регіон	Епір
- Ном	Арта
Розташування на мапі ному
Уряд
- мер	Панайотіс Економідіс
Площа
- Повна	47,973 км²
Висота над р.м.	30 м
Населення (2001)
- Усього	23 863
Часовий пояс	EET/EEST (UTC+2/3)
Поштовий код	471 00
Телефонний код(и)	26810
Авто	ΑΤ
Вебсайт: www.arta.gr

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Арта (значення).

А́рта (грец. Άρτα), інколи Нарди (тур. Narda, алб. Narta) — місто в Греції, друге за величиною в Епірі, столиця однойменного ному Арта.

Історія

Перше поселення в районі сучасного міста було засноване у 9 столітті до н. е. Згодом у 7 столітті до н. е. коринфяни назвали утворене тут місто Амбракією.

У 295 до н. е. епірський цар Пірр, а також правитель молосців, переніс столицю свого царства до Амбракії. Неодноразово на місто нападали римляни, зрештою 146 до н. е. місто стало частиною Римської імперії, а сама провінції Епір була перейменована лат. Epirus vetus — Старий Епір, щоб відрізнити його від Нового Епіру на сході. Перша згадка саме про місто Арта датується 1082 роком.

У 1204 після падіння Константинополя під натиском хрестоносців, він став столицею держави Епірський деспотат. Деспотат сягав Дурреса і включав всю північно-західну Елладу, Фессалію та північно-західну Македонію. Його засновником був Михайло І Комнін (1205—1215), родич візантійської династії Комнінів. Згодом послідовно змінювались «господарі» міста: італійська династія Орсіні (1318—1337), Сербська імперія (1337 — 1359), албанські (1359—1416) та італійські правителі з династії Токко (Карло II Токко, Леонардо III Токко).

Османи завоювали Арту 1449 року та перейменували на Нарди́. 1717 року місто окупували венеційці, 1797 року — французи. Османи повторно завоювали Арту 1799 р. Приєднання міста до незалежної Греції відбулось 1881 року на умовах укладеного між Туреччиною та Грецією Берлінського трактату.

Населення

Рік	Населення
1981	20,004
1991	23,710
2001	23,863

Персоналії

• Пірр — гегемон Епірського союзу.
• Максим Грек — православний святий.
• Наполеон Зервас — грецький генерал доби Другої світової війни.
• Теодорос Циніс — герой Грецької революції.
• Ніколаос Скуфас — один із засновників «Філікі Етерія».
• Янніс Макріянніс — герой Грецької революції.
• Костас Кристаліс — поет.
• Янніс Мораліс — художник.
• Антоніос Нікополідіс — голкіпер футбольної національної збірної Греції.

Пам'ятки

В місті є низка пам'яток візантійського періоду, зокрема:

• замок Арта;
• Міст Арти.