Аристов Микола Якович
Аристов Микола Якович | |
---|---|
Народився |
1 (13) грудня 1834 Q1727949?, Липецький повітd, Тамбовська губернія, Російська імперія |
Помер |
26 серпня (7 вересня) 1882[1][2] (47 років) Ніжин, Чернігівська губернія, Російська імперія[1][2] |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | історик, публіцист, викладач університету |
Alma mater | Казанська духовна академія |
Галузь | історія[3] і публіцистика[3] |
Заклад |
Імператорський Казанський університет Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя Варшавський університет ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Вчителі | Щапов Опанас Прокопович[4] |
Аристов Микола Якович у Вікісховищі |
Аристов Микола Якович (13 (1) грудня 1834, Липецький повіт, Тамбовська губернія — 7 вересня (26 серпня) 1882, м. Ніжин, Чернігівська губернія) — російський історик.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Тамбовській губернії.
Закінчив Казанську духовну академію в 1858, де під впливом російського історика Опанаса Щапова сформувався його інтерес до історичної науки.
Викладав російську історію в університетахтах: Казанському (1867—1869), Варшавському (1869—1873), Харківському (1873—1875). З 1875 — професор Ніжинського історико-філологічного інституту імені князя О. Безбородька.
Одним із перших звернувся до вивчення економічної історії часів Київської Русі (магістерська дисертація 1866), народних рухів (докторська дисертація 1871). Займався також дослідженням давньоруських літописів, зокрема церковно-історичних аспектів їх змісту; проблемами розвитку російської історичної науки, народного побуту та фольклору. Присвятив ґрунтовну працю історичному значенню творів Миколи Гоголя, брав діяльну участь у роботі Археографічної комісії та етнографічного відділу Російського географічного товариства, делегат кількох археологічних з'їздів, член Московського археологічного товариствава з 1869. Помер у Ніжині.
Твори[ред. | ред. код]
- Промышленность Древней Руси. СПб., 1866
- Хрестоматия по русской истории для изучения древне-русской жизни, письменности и литературы от начала письменности до XVI в. Варшава, 1870
- Московские смуты в правление царевны Софьи Алексеевны. Варшава, 1871
- Разработка русской истории в последние двадцать пять лет. «Исторический вестник», 1883, № 9
- Сочинения Н. В. Гоголя со стороны отечественной науки. СПб., 1883
- Первые времена христианства в России по церковно-историческому содержанию русских летописей. СПб., 1888.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Аристов, Николай Яковлевич // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 283–288.
- ↑ а б Аристов, Николай Яковлевич // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — Сент-Питерсберг: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 83.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б Аристов, Николай Яковлевич // Анрио — Атоксил — 1926. — Т. 3. — С. 325.
Література[ред. | ред. код]
- Піскова Е. М. Аристов Микола Якович [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 118. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Языков Д. Д. Обзор жизни и трудов покойных русских писателей, вып. 2. СПб., 1885
- Русский биографический словарь, т. 2. СПб., 1900
- Цамутали А. Н. Николай Яковлевич Аристов. «Труды Ленинградского отделения Института истории АН СССР», 1963, вып. 5.
|
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 13 грудня
- Народились 1834
- Уродженці Липецького повіту
- Померли 7 вересня
- Померли 1882
- Померли в Ніжині
- Випускники Казанської духовної академії
- Викладачі Варшавського університету
- Викладачі Харківського університету
- Російські історики
- Науковці Ніжинського університету
- Науковці Казанського університету
- Науковці Харківського університету
- Випускники Тамбовської духовної семінарії