Аристов Микола Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аристов Микола Якович
Народився 1 (13) грудня 1834
Q1727949?, Липецький повітd, Тамбовська губернія, Російська імперія
Помер 26 серпня (7 вересня) 1882[1][2] (47 років)
Ніжин, Чернігівська губернія, Російська імперія[1][2]
Країна  Російська імперія
Діяльність історик, публіцист, викладач університету
Alma mater Казанська духовна академія
Галузь історія[3] і публіцистика[3]
Заклад Імператорський Казанський університет
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Варшавський університет
ХНУ імені В. Н. Каразіна
Вчителі Щапов Опанас Прокопович[4]

CMNS: Аристов Микола Якович у Вікісховищі

Аристов Микола Якович (13 (1) грудня 1834, Липецький повіт, Тамбовська губернія — 7 вересня (26 серпня) 1882, м. Ніжин, Чернігівська губернія) — російський історик.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Тамбовській губернії.

Закінчив Казанську духовну академію в 1858, де під впливом російського історика Опанаса Щапова сформувався його інтерес до історичної науки.

Викладав російську історію в університетахтах: Казанському (1867—1869), Варшавському (1869—1873), Харківському (1873—1875). З 1875 — професор Ніжинського історико-філологічного інституту імені князя О. Безбородька.

Одним із перших звернувся до вивчення економічної історії часів Київської Русі (магістерська дисертація 1866), народних рухів (докторська дисертація 1871). Займався також дослідженням давньоруських літописів, зокрема церковно-історичних аспектів їх змісту; проблемами розвитку російської історичної науки, народного побуту та фольклору. Присвятив ґрунтовну працю історичному значенню творів Миколи Гоголя, брав діяльну участь у роботі Археографічної комісії та етнографічного відділу Російського географічного товариства, делегат кількох археологічних з'їздів, член Московського археологічного товариствава з 1869. Помер у Ніжині.

Твори[ред. | ред. код]

  • Промышленность Древней Руси. СПб., 1866
  • Хрестоматия по русской истории для изучения древне-русской жизни, письменности и литературы от начала письменности до XVI в. Варшава, 1870
  • Московские смуты в правление царевны Софьи Алексеевны. Варшава, 1871
  • Разработка русской истории в последние двадцать пять лет. «Исторический вестник», 1883, № 9
  • Сочинения Н. В. Гоголя со стороны отечественной науки. СПб., 1883
  • Первые времена христианства в России по церковно-историческому содержанию русских летописей. СПб., 1888.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]