Атрофія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Атрофія
Mouse with spinal muscular atrophy.jpg
Миша із атрофією хребетної мускулатури.
Класифікація та зовнішні ресурси
MeSH D001284

Атрофі́я (грец. άτροφος — виснажений, худий худолій) — зменшення розмірів органів або тканин, що супроводжується занепадом їхньої діяльності.

Атрофія — це здебільшого хворобливе явище, яке може викликатися порушенням функції нервової системи, недостатністю діяльності, розладом живлення органів або тканин впливом на них механічних, фізичних або хімічних факторів тощо. При атрофії спостерігається зменшення товщини м'язових волокон, у них зменшується вміст скоротливих білків, енергетичних речовин, в серцевому м'язі з'являються ділянки некрозу, в шлунку — виразки. Атрофія часто розвивається у людей, що тривалий час хворіють і знаходяться на постільному режимі, у людей з травмованими нервами, перерізаними сухожилками або з накладеними гіпсовими пов'язками. Прямим наслідком атрофії є зменшення маси м'язів і зниження їх працездатності. При своєчасному відновленні рухової активності наслідки атрофії поступово зникають.

Атрофія тканин спостерігається у хворих на рак, туберкульоз, при деяких захворюваннях головного й спинного мозку. Поряд з цим атрофія може виникнути внаслідок вікових змін організму (т. з. фізіологічна атрофія). Найхарактернішими проявами старечої атрофій є ламкість кісток та дряблість шкіри.

Лікування патологічної атрофії полягає в усуненні первинного захворювання.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]