Атіла білоокий
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Атіла білоокий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Attila bolivianus Lafresnaye, 1848[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Аті́ла білоокий[3] (Attila bolivianus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 19-22 см, вага 40-45 г. Верхня частина тіла рудувато-коричнева. Тім'я сірувате, гузка і хвіст яскраво-руді. крила чорнуваті. Нижня частина тіла руда, живіт білуватий. Очі білі, дзьоб роговий. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[4]
- A. b. nattereri Pinto, 1935 — південний схід Амазонасу (Колумбія), північний схід Лорето (Перу), центральна Бразилія (долина Амазонки) і на схід від лівого берега Мадейри);
- A. b. bolivianus (Vieillot, 1819) — південно-західна Бразилія (Амазонас, Рондонія і Мату-Гросу) і північна Болівія.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Білоокі атіли мешкають в Колумбії, Перу[5], Бразилії і Болівії; двічі були зафіксовані в Еквадорі. Вони живуть у варзейських[en] і галерейних лісах та на болотах. Зустрічаються на висоті до 300 м над рівнем моря. Живляться переважно безхребетними, доповнюють раціон плодами[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Attila bolivianus. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
- ↑ de Lafresnaye, F. (1848). Sur le genres Attila, Lesson, et Dasycephala, Swainson [On the genera Attila, Lesson, and Dasycephala, Swainson]. Revue Zoologique par la Société Cuviérienne (French) . Paris, France: Société Cuvierienne. 11: 39—48. ISSN 1259-6493. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021 — через Biodiversity Heritage Library.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 14 грудня 2021.
- ↑ Schulenberg, T.S.; Stotz, D.F.; Lane, D.F.; O'Neill, J.P.; Parker, T.A. (2010). Birds of Peru: Revised and Updated Edition. Princeton, New Jersey, USA: Princeton University Press. с. 482. ISBN 978-1-4008-3449-5. OCLC 703137510.
- ↑ Fitzpatrick, J.W. (1980). Foraging Behavior of Neotropical Tyrant Flycatchers (PDF). The Condor. 82 (1): 43—57. doi:10.2307/1366784. ISSN 1938-5129. JSTOR 1366784. Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |