Атіла білоокий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Атіла білоокий
Білоокий атіла (Карейру-да-Варзеа, Амазонас, Бразилія)
Білоокий атіла (Карейру-да-Варзеа, Амазонас, Бразилія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тиранові (Tyrannidae)
Рід: Атіла (Attila)
Вид: Атіла білоокий
Attila bolivianus
Lafresnaye, 1848[2]
Ареал поширення виду
Ареал поширення виду
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Attila bolivianus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Attila bolivianus
ITIS logo.svg ITIS: 558824
IUCN logo.svg МСОП: 22700346
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1545498

Аті́ла білоокий[3] (Attila bolivianus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Південній Америці.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 19-22 см, вага 40-45 г. Верхня частина тіла рудувато-коричнева. Тім'я сірувате, гузка і хвіст яскраво-руді. крила чорнуваті. Нижня частина тіла руда, живіт білуватий. Очі білі, дзьоб роговий. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[4]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Білоокі атіли мешкають в Колумбії, Перу[5], Бразилії і Болівії; двічі були зафіксовані в Еквадорі. Вони живуть у варзейських[en] і галерейних лісах та на болотах. Зустрічаються на висоті до 300 м над рівнем моря. Живляться переважно безхребетними, доповнюють раціон плодами[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Attila bolivianus. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 14 грудня 2021. 
  2. de Lafresnaye, F. (1848). Sur le genres Attila, Lesson, et Dasycephala, Swainson [On the genera Attila, Lesson, and Dasycephala, Swainson]. Revue Zoologique par la Société Cuviérienne (French) (Paris, France: Société Cuvierienne) 11: 39–48. ISSN 1259-6493. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021 — через Biodiversity Heritage Library. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 14 грудня 2021. 
  5. Schulenberg, T.S.; Stotz, D.F.; Lane, D.F.; O'Neill, J.P.; Parker, T.A. (2010). Birds of Peru: Revised and Updated Edition. Princeton, New Jersey, USA: Princeton University Press. с. 482. ISBN 978-1-4008-3449-5. OCLC 703137510. 
  6. Fitzpatrick, J.W. (1980). Foraging Behavior of Neotropical Tyrant Flycatchers. The Condor 82 (1): 43–57. ISSN 1938-5129. JSTOR 1366784. doi:10.2307/1366784. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.