Карел Ауер
Ка́роль А́уер або Карл А́уер (пол. Karol Auer, чеськ. Karel Auer, нім. Karl Auer; * 1818 — †1859) — літограф і графік, ймовірно чеського походження, понад 20 років працював у Львові і Галичині.
Біографічні відомості
За походженням чех. Закінчив Віденський університет. У 1830-х роках приїхав працювати до Львова на запрошення власника друкарні Піллера.
Перші відомі літографічні роботи Ауера у Львові датовані 1837 роком. Він працював у літографічному закладі при друкарні відомих львівських видавців Йозефа і Петра Піллєрів.
Карл Ауер виконав літографії для альбому 1837-1838 pp. «Galicja w obrazach, czyli galerja lit. widoków, okolic i najznakomitszych zabytków w Galicji, z opisaniem obrazów w jezyku роlskim i niemieckim» (48 гравюр). [1]
Вже від початку 1840-х років сторінки «Львів'янина» прикрасили виконані Ауером літографічні портрети Болеслава Хороброго та Адама Чайковського, а в друкарні Петра Піллєра вийшли портрети Казімежа Ягеллончика, графа Олександра Фредра, митрополита Атаназія Шептицького, генерала Дверницького та інших достойних громадян Австро-Угорської імперії, переважно польського походження (Т. Ленартовича, В. Залєського, М. Гриневецького, М. Куземського).
Там же, у Піллєра, побачили світ і Ауреові види львівської Ратуші, монастиря і костела Бенедиктинок, львівської Стрільниці — садиби львівського Куркового братства, ярмарку під Св. Юром, Піскової гори з рештками Високого Замку, змальовані автором з вежі ратуші, та інших ключових в структурі міста споруд.
Наприкінці першої половини 19 століття Ауер зробив підбірку літографій із виглядами галицьких сіл і містечок для альбому «Збірка найпрекрасніших околиць в Галичині».
Твори
-
Кароль Ауер. Жовква. Ринкова площа
-
Палац Страхоцького, м.Мостиська -
Сторонибаби,1837 -
-
Ярмарок біля Собору Юра у Львові -
Львівська ратуша, 1836
._%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B8.jpg)
.jpg)
Автор низки літографій. Серед них:
Серед львівських літографій Ауера:
- датовані 1837 роком — «Артилерійські казарми у Львові», «Львівська ратуша», «Стара ратуша», «Шведи у Львівській ратуші»;
- датовані 1839 роком — «Каплиця боїмів» і «Катедральний собор»;
- датовані 1840 роком — «Готель „Англійський“ у Львові», «Погулянка», «Стрільбище»,
- датовані 1846—1847 роками — «Бібліотека Оссолінських», «Площа Фердинанда», «Ярмарок біля собору Юра», «Театральний будинок у Львові».
Література
- Енциклопедія Львова, т.1 (За редакцією А. Козицького та І. Підкови) — Львів, «Літопис», 2007 — 656 с. ISBN 966-7007-67-1, ISBN 966-7007-68-8 (Т. 1)
- Ауєр Кароль // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — С. 33.
- Ауєр Кароль // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 29.
- Ars longa, vita brevis! // City Life. — 2005. — № 4(11). — Травень.
- Наталія Космолінська. Свідки
- Павло Лопата. Твори мистецтва, присвячені Львову
Виноски
- ↑ Мар’яна Левицька. Австрійський «мистецький десант»: иноземні художники у Львові на зламі XVIII–XIX століть