Аурел Гюрумя
| Аурел Гюрумя | |
|---|---|
| Aurel Giurumia | |
 | |
| Народився | 14 березня 1931 Чернівці |
| Помер | 30 березня 2004 (73 роки) Бухарест |
| Громадянство |  Румунія |
| Діяльність | актор, кіноактор |
| Знання мов | румунська |
| Роки активності | 1958—1989 |
| IMDb | ID 0321366 |
Аурел Гюрумя (рум. Aurel Giurumia, нар. 14 березня 1931, Чернівці[1] — † 30 березня 2004, Бухарест[2]) — румунський актор театру і кіно українського походження.
Актор народився у місті Чернівці (нині адміністративний центр однойменної області України), що у 1918—1940 роках належало королівству Румунія. Про походження та родину актора вірогідно нічого не відомо.
У молодості проживав та вчився в місті Клуж-Напока. Після 1968 переїхав у столицю Соціалістичної Республіки Румунія — місто Бухарест.[3]
Помер у вівторок, 30 березня 2004 року, о 21:00. Тіло актора було кремовано 2 квітня 2004 о 12:00 у крематорії «Vitan-Bârzești».[4]
У 1954 році закінчив акторський факультет Університету театрального мистецтва в Клуж-Напоці, з колегами-акторами, такими як Теофіл Валку, Костянтин Станеску та Еміль Барладяну.
У цьому ж місті, в Національному театрі імені Лучіана Благи[ru], він до 1968 року зіграв ролі в понад 50 виставах, більшість з яких були поставлені Віктором Іоном Попою та Костянтином Анатолем. У 1969 році, він став актором бухарестської трупи і актором Театру комедії[ru], де протягом більш ніж двадцяти років Аурел Гюрумя виконав незабутні ролі під керівництвом режисерів Лучіана Джурческу, Каталіни Бузояну, Санди Ману, Александру Точілеску, особливо в постановках творів «Мій любий Антуан» Жана Ануя, «Матінка Кураж» Бертольта Брехта, та «Вишневий сад» Антона Чехова.
| Назва фільму/серіалу | Роль | Рік |
|---|---|---|
| Ало? Ви помилились номером | 1958 | |
| Пригоди екіпажу «Хвиля-Вир» (рум. Val-Vîrtej) | Барон Мюнхгаузен | 1960 |
| Два хлопця із золотим серцем | Алек | 1962 |
| Відпустка біля моря | 1962 | |
| Очікування | Бона | 1970 |
| Тому що вони закохані | 1971 | |
| Крізь темні шляхи | Перо | 1972 |
| Два роки канікул | кох | 1973 |
| Веснянкуватий | Груя | 1973 |
| Пастка | корчмар | 1974 |
| Пірати Тихого океану | кок (кухар) | 1975 |
| Вид на місто згори | секретар ратуші | 1975 |
| Спекотні дні | доктор Мірча | 1975 |
| Глорія не заспіває | 1976 | |
| Прем'єра[en] | Бонгай | 1976 |
| Рудоволосий | Помпілій Спиридон | 1976 |
| Усі вітрила вгору! | Агоп | 1976 |
| Я, ти і Овід | Грасул | 1977 |
| Автобус смерті | бандит Назалій | 1978 |
| Ціанід і дощова крапля | Георгій | 1978 |
| Знову разом | Смарандаче | 1978 |
| Експрес «Буфтеа» | механік паровоза | 1978 |
| Мелодії, мелодії | секретар АРІА | 1978 |
| Все для футболу | тренер команди «Глорія» | 1978 |
| Шоколад з арахісом | Віка, «Форд» або «Імператор» | 1979 |
| Аудиторія | 1979 | |
| Син гір | Ерік | 1980 |
| Сумка метелика | 1980 | |
| Ана і злодій | Карагея | 1981 |
| Поспішайте повільно | Попович | 1981 |
| Артисти цирку | 1981 | |
| Чому б'ють дзвони, Мітіса? | чоловік акушерки | 1981 |
| Артисти цирку на Північному полюсі | Пінку Лейб | 1982 |
| Обіцянки | Неа Санду | 1985 |
| Сентиментальне літо | Іон Горун, охоронець | 1985 |
| Шлюб з репетицією | Неа Ганеа, батько Гетути | 1985 |
| Неділя в родині | пенсіонер | 1987 |
| Чемпіон | воротар | 1989 |
Усього фільмографія Аурела Гурумя налічує 38 робіт у різнопланових фільмах та серіалах.
- ↑ Vintu, Carmen (29 березня 2022). Aurel Giurumia a rămas în memoria a generații întregi. Jurnal FM (ro-RO) . Процитовано 27 березня 2024.
- ↑ Аурел Джурумиа. Кино-Театр.Ру. Процитовано 26 березня 2024.
- ↑ а б SA, Imedia Plus Group. Aurel Giurumia. Cinemagia (рум.). Процитовано 27 березня 2024.
- ↑ Remember, Aurel Giurumia. www.crisana.ro (ro-RO) . Процитовано 27 березня 2024.
- ↑ Aurel Giurumia. aarc.ro (рум.). Процитовано 27 березня 2024.
 |
|---|