Ашарит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ашарит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1][2]
Абревіатура Sza[3]
Хімічна формула MgBO₂(OH)
Nickel-Strunz 10 6.BA.15[4]
Dana 8 25.2.1.2
Ідентифікація
Сингонія моноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Stephen Szaibelyd[5]
Типова місцевість Бейца[4]
CMNS: Ашарит у Вікісховищі

Ашарит, сзайбеліїт (рос. ашарит; англ. ascharite, szaibelyite; англ. Ascharit m) — вторинний мінерал соленосних осадових родовищ боратів.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: MgH[BO3].

Містить (%): MgO — 47,92; BO3 — 41,38; Н2О — 10,7. α-ашарит та β-ашарит — зайві назви ашариту.

Густина 2,62-2,69. Твердість 3-3,5.

Колір білий, сіруватий, жовтуватий.

Крихкий.

Ашарит — поширений мінерал ендогенних родовищ борних руд і соленосних осадових товщ. Головний мінерал ендогенних борних руд суанітового, котоїтового, людвігітового та інших типів.

Знайдено в Канаді, КНДР і Марокко. Значні його концентрації спостерігаються в серпентинітах. Відомі випадки знаходження в контактово-метасоматичних родовищах у вапняках або доломітах разом з серпентином. Названо за місцем знахідки біля міста Ашерслебен, Німеччина.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]