Авторханов Абдурахман Геназович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з А. Г. Авторханов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Авторханов Абдурахман Геназович
чеч. Ӏабдурахьма́н Гена́зович (Ганазович) Авторха́нов
Абдурахман Авторханов (п'ятдесяті роки ХХ ст.)
Абдурахман Авторханов (п'ятдесяті роки ХХ ст.)
Абдурахман Авторханов (п'ятдесяті роки ХХ ст.)
Народився25 жовтня 1908(1908-10-25)[1], 1908[2] або 1910[2]
Чечня, Росія
Помер24 квітня 1997(1997-04-24)[1] або 1997[2]
Мюнхен, Німеччина
Країна(1908—1917) Російська імперія, (1918—1922) РРФСР, (1922—1942, 1991) СРСР, (1948—1997) США, (1991—1997) ЧРІ
Національністьчеченець
Діяльністьісторик, політолог, історія, письменник
Alma materІнститут червоної професури (Москва)
Галузьісторія
політологія
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор політичних наук
ПартіяКПРС
Відомий завдяки:історик
політолог
Нагороди
Орден «Честь Нації»
Орден «Честь Нації»

Абдурахман Геназович Авторха́нов (нар. 25 жовтня 1908, аул Лаха-Неври, Чечня, Російська імперія — пом. 24 квітня 1997 Ольхінг, поблизу Мюнхена в Німеччині) — німецький вчений-радянознавець чеченського походження, історик і політолог; доктор політичних наук, професор. Найавторитетніший аналітик радянської політичної системи та внутрішнього механізму влади КПРС в СРСР. Колишній співробітник апарату ЦК ВКП(б), політичний емігрант.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в чеченському аулі Лаха-Неври 1908 року (за іншими даними — 1909 або 1910). Навчався в Інституті червоної професури в Москві, вищому на той час більшовицькому навчально-теоретичному закладі. Потім працював співробітником апарату ЦК ВКП(б).

У 1937 заарештований як «ворог народу» і до 1942 з невеликими перервами провів 5 років у в'язниці НКВС, де переніс фізичні та психічні тортури. Був звільнений і з таємним персональним завданням наркома внутрішніх справ Лаврентія Берії був відправлений на Кавказ до Чечні, що тоді повстала проти більшовицької влади.

Вирішив більше не співпрацювати з більшовиками, перейшов у підпілля, а потім перетнув лінію фронту — на окуповану німецькими військами територію. Згодом емігрував до Німеччини, де працював у різних пропагандистських та культурних емігрантських закладах.

Після війни мешкав у ФРН. Один з організаторів радіостанції «Свобода». Разом з Антибільшовицьким блоком народів видавав російськомовний часопис «Набат», де під псевдонімом «Суровцев» опублікував низку статей «Філософія тиранії». Друкувався в російськомовному емігрантському часописі «Посев».

У 1948—1979 професор військової академії США, яка пізніше була перейменована в «Російський Інститут армії США» (U.S. Army Russian Institute) в Гарміш-Партенкірхені, (Німеччина).

Погляди

[ред. | ред. код]

Аналізуючи та критикуючи сталінізм як «політизовану уголовщину», Авторханов дійшов висновку, що в СРСР ніколи не існували ні диктатура пролетаріату, ні диктатура комуністичної партії, ні радянська влада.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • «Народоубийство в СССР: Убийство чеченского народа» — Мюнхен: Свободный Кавказ, 1952
  • Происхождение партократии. В 2-х томах. — Изд-во «Посев»: Франкфурт/Майн, 1973. (2-е изд 1981)
  • Технология власти — Frankfurt/Main: Possev-Verlag, 3-е изд., 1983. —809 c.;
  • Загадка смерти Сталина (Заговор Берия) — 5-e изд. — Frankfurt/Main: Possev-Verlag, 1986. —316 c.
  • Дела и дни Кремля. От Андропова к Горбачеву: Дела и дни. — Paris: YMCA-Press, 1986—347 c.
  • Империя Кремля: Советский тип колониализма. — Garmisch-Partenkirchen: Prometheus-Verlag, 1988—425 c
  • Ленин в судьбах России: Размышления историка. — Garmisch-Partenkirchen: Prometheus-Verlag, 1990. —485 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) — ISBN 978-5-85803-225-0

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Авторханов_Абдурахман_Геназович&oldid=41118400