Антибільшовицький блок народів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Антибільшовицький блок народів (АБН) — об'єднання політичних організацій різних народів для боротьби з більшовиками. Створений 21—22 листопада 1943 з ініціативи Організації українських націоналістів на таємній 1-й Конференції поневолених народів Східної Європи і Азії в с. Будераж[1]. До складу АБН увійшли політичні організації народів, що перебували під владою СРСР. На установчому конгресі 16 квітня 1946 у Західній Німеччині АБН було реорганізовано.

Заступлені організації таких народів (стан з 1954): албанці, білоруси, болгари, вірмени, грузини, естонці, козаки, латвійці, литовці, словаки, туркмени, угорці, українці, хорвати, чехи. З 1948 р. АБН очолив Я. Стецько, як голова його ЦК, переобраний 1954 р. До складу президії входять генерал-полковник Ф. Дюрчанький (словак). Його заступником є професор Р. Островський (білорус), а секретарем Й. Ґітіс (литовець).

АБН влаштовує масові антибільшовицькі демонстрації, організовує прес-конференції, надсилає меморандуми до керівних політиків, випускає періодичні й неперіодичні видання різними мовами.

Президенти АБН: Ярослав Стецько (1946–1986) та його дружина Ярослава Стецько (1986–2003).

Друкований орган «АБН Кореспонденс» («ABN Correspondence») виходив від 1949 німецькою, англійською і неперіодично французькою мовами. 1967 АБН став співзасновником Всесвітньої антикомуністичної ліги.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Тоді у складі генералкомісаріату «Волинь-Поділля» рейхскомісаріату «Україна»

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]