Багіра (пантера)
| Багіра | |
|---|---|
| англ. Bagheera | |
 | |
| Поява | 1894 |
| Перша поява | Брати Мауглі |
| Остання поява | Друга книга джунглів |
| Автор | Редьярд Кіплінг |
| Виконавець | Бен Кінґслі і Крістіан Бейл |
| Інформація | |
| Стать | чоловіча |
 Багіра у Вікісховищі | |
Багіра (англ. Bagheera; гінді बघीरा; урду بگیڑہ Baghīrā/Bagīdah) — персонаж «Книги джунглів» та «Другої книги джунглів» Редьярда Кіплінга. За книгою Кіплінга Багіра — самець.
Ім'я[ред. | ред. код]
Згідно з автором, Багіра — це «леопард» (гінді बघीरा), зменшене від Bagh (बाघ), тигр.[1] Однак французький археолог Жан Перро стверджує, що у випадку цього імені (подібно до Балу і Каа) Кіплінга надихнув давньоєгипетський трактат «Бесіда зневіреного зі своїм духом»[2].
Опис[ред. | ред. код]
Багіра народився в неволі у звіринці раджі в Удайпурі. Після смерті матері почав сумувати за свободою, а коли досить підріс і став сильним, то зміг зламати замок клітки й втекти до джунглів. Все це Багіра одного разу розповідає Мауглі, і показує на шиї під підборіддям безшерсте місце — слід від нашийника, і ніхто, крім нього, не знає, що він колись був прикутий ланцюгом.
В джунглях завдяки своїй хитрості та спритності завоював повагу всіх звірів, крім тигра Шерхана. За словами Багіри — він гірше за Шерхана, тому що знає людські звичаї. Оскільки Багіра виріс серед людей, у нього є розуміння того, що людина — цар звірів, тому Багіра першим з мешканців джунглів визнає Мауглі. Як і інші звірі, він не може витримати погляду Мауглі, але розуміє чому: Мауглі розумний, він людина.
За книгою Кіплінга Багіра — самець, але в класичних російському і польському перекладах «Мауглі», а також в радянському мультфільмі «Мауглі», Багіра — жіночого роду. Багіра-жінка дуже елегантна, витончена, насмішлива, гарна. Багіра — втілення жіночої краси, гармонії, характеру, душі джунглів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Rudyard Kipling. Kipling's list of names in the stories [Архівовано 8 травня 2019 у Wayback Machine.]. Author's Note for the definitive Sussex Edition of Kipling's works (Vol. X11, pages 471—478.(англ.)
- ↑ Perrot, Jean. «Bram Stoker, Rudyard Kipling, Oscar Wilde et la Franc-Maconnerie lyrique de l'enfant divin». // Revue des Sciences Humaines 99 (1992): 183—205. цит. Children's Literature Association Quarterly, Volume 19. С. 78.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||