Редьярд Кіплінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Радьярд Кіплінг
Rudyard Kipling
Kiplingcropped.jpg
Ім'я при народженні Джозеф-Радьєрд Кіплінг
Народився 30 грудня 1865(1865-12-30)
Бомбей, Британська Індія
Помер 18 січня 1936(1936-01-18) (70 років)
Лондон, Велика Британія
·виразка
Поховання Вестмінстерське абатство[1] і Голдерс-Грін (крематорій)[1]
Підданство Велика Британія Велика Британія
Національність англієць
Діяльність поет, прозаїк
Alma mater United Services Colleged
Мова творів англійська
Роки активності 188619321932
Напрямок поезія
Жанр оспівування Британської імперії
Magnum opus Книга джунглів
Членство Американська академія мистецтв і наук і Королівське літературне товариство
Конфесія англіканство
Батько Джон Локвуд Кіплінг
Мати Alice Kiplingd
Родичі Catherine Pulleind[2]
У шлюбі з Caroline Starr Balestierd
Діти John Kiplingd, Elsie Bambridged[3] і Josephine Kiplingd[4]
Автограф Kipling signature cropped.jpg
Премії Шаблон:Нобелівська. Премія

CMNS: Редьярд Кіплінг на Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Редьярд Кі́плінг (англ. Joseph Rudyard Kipling, 30 грудня 1865, Бомбей — 18 січня 1936, Лондон) — англійський поет і прозаїк. Світову популярність здобув завдяки поезії про британських солдатів, що перебувають на службі в колоніях, та пригодницьким оповіданням, що стали класикою дитячої та підліткової літератури. Його вважали «співцем британського імперіалізму», проте він не відкидав культурну цінність поневолених народів. У своїх творах оспівував колоніалізм як місію білої раси, обов'язком якої вважав пропагування засад європейської цивілізації. Юність провів переважно в Індії, що стала екзотичним тлом для його найвідоміших творів: роману «Кім» та фантастичних оповідань «Книга джунглів». У численних статтях та виступах письменник коментував найважливіші політичні події у світі. Його найвідоміші твори отримали змішані оцінки літературних критиків. 1907 року став лауреатом Нобелівської премії з літератури «за спостережливість, яскраву фантазію, зрілість ідей і видатний талант оповідача».

Біографія[ред. | ред. код]

Кіплінг народився 30 грудня 1865 року в Бомбеї в родині англійського ілюстратора Джона Локвуда Кіплінга та Аліс Кіплінг. Своїм другим ім'ям завдячує назві озера Радьєрд, на берегах якого зустрілися його батьки. Згодом воно стало його першим ім'ям. Коли хлопчикові виповнилося шість років, його, за звичаєм англійців, що працювали в Індії, відправили в Англію. 1878 року Кіплінг вступив до військової школи. Оскільки він не проявив особливої тяги до навчання й не зміг заслужити собі стипендію, а батьки не мали змоги оплатити навчання в університеті,

1882 року йому довелося повернутися в Індію, де його батько знайшов йому місце праці в місцевій газеті. Кіплінг називав лахорську «Цивільну й військову газету» своєю «першою й найсправжнішою коханою». 1886 року газета почала публікувати його перші оповідання. Перша збірка оповідань «Прості оповідання з пагорбів» вийшла 1888 року в Індії. 1887 року Кіплінга переводять у більшу газету «Піонер» в Аллахабаді, де він продовжує писати. 1889 року газета звільнила Кіплінга внаслідок суперечки, і він, зібравши гроші за гонорари й платню за шість місяців, покинув Індію та вирушив до Лондона. Дорогою він відвідує Ранґун, Сінґапур, Гонконґ і Японію, проїздить Америку від узбережжя до узбережжя. Оселившись в Лондоні, продовжує публікуватися, переживає нервовий зрив, знаходить літературного агента, і за порадою лікарів, їде в нову мандрівку до Південної Африки, Австралії, Нової Зеландії й знову до Індії. В Індії його застає звістка про смерть літературного агента, на яку він реагує пропозицією руки та серця його сестрі Керрі Балестьєр. Після весілля в Лондоні, молода пара їде у весільну мандрівку до Японії, але в Йокогамі їх застає звістка про те, що їхній банк «прогорів», тож вони повертаються на батьківщину дружини Кіплінга — Сполучені Штати Америки, де поселяються у Вермонті. Згодом вони купують будинок, який отримав назву «Наулаха». Там у Кіплінга народжуються дві доньки, він дуже плідно працює, багато публікується.

Перебування в США закінчується 1896 року. Причини називають дві: політичну і сімейну. Політичною причиною стала суперечка між Англією і Сполученими Штатами за права арбітражу в справах Американського континенту. Ситуація загострилася настільки, що з'явилися розмови про війну. Кіплінга прикро вразили антианглійські настрої в США. Іншою причиною стали сварки з братом дружини, п'яницею й невиправним боржником.

В Англії Кіплінг поселився на девонширському узбережжі в будинку на пагорбі з виглядом на море. За його словами, йому не подобався фенг швей нової домівки, але, попри це, письменник активно й плідно працював. Тепер Кіплінг уже був знаменитістю. Він не цурався політики у своїх творах. 1898 року він опублікував поему, присвячену ювілею королеви Вікторії, в якій проголошував свою гордість Британською імперією й вірш «Тягар білої людини», які створили великий галас. Чимало людей вважало ці вірші відвертою пропагандою імперіалізму й расової нерівності.

1898 року Кіплінг з родиною поїхали на зимові свята до Південної Африки. Ця поїздка стала родинною традицією, що продовжувалася до 1908 року. В Африці його радо приймали, зважаючи на славу державного поета. Кіплінг віддячував своїм друзям поезіями на підтримку Англії в англо-бурській війні.

Під час подорожі до Америки, 1899 року Кіплінг і його старша донька Джозефіна захворіли на пневмонію, від чого його дочка померла.

1902 року Кіплінг опублікував свою другу дитячу книжку «Такі собі казки».

Пік кар'єри та пізні роки життя[ред. | ред. код]

Перше десятиліття 20-го століття принесло Кіплінгові велику популярність.1907 року письменник отримав Нобелівську премію з літератури. 1910 року Кіплінг написав знаменитий вірш «Якщо…», який за результатами опитування, проведеного Бі-Бі-Сі 1995 року, визнано найулюбленішим британським віршем усіх часів.

Під час Першої світової війни загинув його єдиний син Джон. Кіплінг говорив: «Якщо є питання, чому він помер, скажіть, тому що наші батьки брехали». Реакцією на цю трагедію стала участь Кіплінга в роботі комісії догляду за могилами невідомого солдата. Він також написав двотомну історію Ірландської гвардії, в якій служив його син. Історію опубліковано 1923 року.

Помер Кіплінг 1936 року, продовжуючи творити до самої смерті, хоча менш плідно. Прах Радьєрда Кіплінга похоронений в Кутку поетів у Вестмінстерському абатстві. Його будинок став музеєм.

Його репутація в сучасній Індії здебільшого негативна, хоча в листопаді 2007 року стало відомо, що будинок, де він народився, стане музеєм.

Творчі віхи Кіплінга[ред. | ред. код]

Поезія[ред. | ред. код]

Балада про Схід і Захід[ред. | ред. код]

З усієї творчості Кіплінга найчастіше цитується рядок «Захід є Захід, а Схід є Схід», взятий із «Балади про Схід і Захід» (англ. The Ballad of East and West).

OH, East is East, and West is West, and never the twain shall meet
(Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох)

Цитуючи цей вислів про неможливість примирення сходу й заходу, часто забувають, що це лише теза, антитезою до якої у Кіплінга виступають слова:

But there is neither East nor West, Border, nor Breed, nor Birth,
When two strong men stand face to face, tho’ they come from the ends of the earth
(Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів,
Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів!)
Переклад Максима Стріхи

Тягар білої людини[ред. | ред. код]

Карикатура, на тягар білої людини

Один із найскандальніших віршів Кіплінга, в якому автор прославляє цивілізаторську місію «білої людини» і змальовує народи колоніальних країн як дітей, яких потрібно навчати.

Якщо…[ред. | ред. код]

Докладніше: Якщо…

Один із найвідоміших віршів Кіплінга. Вірш написано 1895 року, але опубліковано 1910 року. Присвячувався англійському офіцеру, який зазнав поразки в поході під час англо-бурської війни. 1995 році за опитуванням ВВС «Якщо…» визнано найулюбленішим віршем британців.

Дитячі твори[ред. | ред. код]

«Книга джунглів» — збірка оповідань, серед яких відомі твори про Мауглі (англ. Mowgli), вихованого серед вовків.

«Такі собі казки» — збірка відомих казок. Назва збірки пояснюється вимогою, яку висунули доньки автора, щоб він написав «точнісінько так» (англ. Just so!), як розповідав їм.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • «Департаментскі пісні» (1886, збірка віршів)
  • «Прості оповідання з гір» (1888, збірка)
  • «Три солдати» (1888, збірка)
  • «Історія Гедсбая» (1888, роман)
  • «У чорно-білих тонах» (1888)
  • «Під Деодарами» (1888)
  • «Фантом Рікша та інші оповідання про привидів» (1888)
Збірка містить оповідання «Людина, що хотіла стати королем»
  • «Ві-Віллі-Вінки» (1888, збірка)
Збірка містить оповідання «Ме-е, паршива вівця»
  • «Кім» (1901, роман)[7]
  • «Книга джунглів» (1894)
    • «Брати Мауглі» (оповідання)
    • «Мисливська пісня Сіонійської зграї» (вірш)
    • «Полювання Каа» (оповідання)
    • «Подорожня пісня Бандар-Лоґа» (вірш)
    • «Тигр! Тигр!» (оповідання)
    • «Пісня Мауґлі» (вірш)
    • «Білий тюлень» (оповідання)
    • «Луканнон» (поема)
    • «Ріккі-Тіккі-Таві» (оповідання)
    • «Пісня Дарзі» (вірш)
    • «Тумай з роду слонів» (оповідання)
    • «Шива й коник-стрибунець)» (вірш)
    • «Слуги її Величності» (оповідання)
    • «Маршова пісня табірних тварин» (вірш)
  • «Друга книга джунглів» (1895)
    • «Як з'явився Страх» (оповідання)
    • «Закони джунглів» (вірш)
    • «Пурун Бгаґатове диво» (оповідання)
    • «Кабірова пісня» (вірш)
    • «Наслання джунглів» (оповідання)
    • «Пісня Мауґлі проти людей» (вірш)
    • «Гробарі» (оповідання)
    • «Пісня бриж на воді» (вірш)
    • «Анкас Раджі» (оповідання)
    • «Пісня Маленького Мисливця» (вірш)
    • «Квікверн» (оповідання)
    • «Анґутіваун Таїна» (вірш)
    • «Руді Пси» (оповідання)
    • «Пісня Чіла» (вірш)
    • «Весіння метушня» (оповідання)
    • «Прощальна пісня джунглів» (вірш)

Інше[ред. | ред. код]

Свастика — символ Кіплінга

Упродовж свого життя, задовго до виникнення нацизму Кіплінг вважав своїм символом свастику, яка з'являлася на обкладинках багатьох його книжок. Коли націонал-соціалісти в Німеччині теж прийняли цей древній символ, Кіплінг відмовився від нього. Свастика виникла не тільки задовго до нацизму, а і до Кіплінга, і вживалася багатьма народами, включаючи народи Індії.

2013 року професор Каліфорнійського університету Томас Пінней повідомив, що в різних місцях бібліотеки зазначеного університету знайдено більш ніж 50 невідомих донині віршів Кіплінга. Ці поезії включено у велике зібрання творів «Кембриджське видання поезії Редьярда Кіплінга» (2013).

Екранізації творів[ред. | ред. код]

За його творами знято мультимедійний фільм «Мауглі» (1989, авт. сцен, і реж. М.Іллєнко, також чимало інших, наприклад: «Рікі-тікі-таві», «Кіт, що гуляє, як знає» тощо.

Переклади українською (вибране)[ред. | ред. код]

  • Редьярд Кіплінг. Брати Мауглі: оповідання з життя дитини між звірями. Христофа Райсера Син, Видавниче Товариство «Дзвін» (Видання друге. Переклав Юр. Сірий). 234с. Київ-Відень, 1920.
  • Редьярд Кіплінг. Брати Мауглі: оповідання з життя дитини між звірями. Роман-газета, ч.1,2. Га-Іґ, Некарсульм, Накладом Української друкарні Га-Іґ (Переклад з англійської).
  • Редьярд Кіплінг. Мауглі: з Книги Джунглів. Веселка (Малював Сергій Артюшенко). 202с. Київ, 1967.
  • Редьярд Кіплінг. От так казки!. Свобода, Накладом Юрія Тищенка (Третє видання. Образки автора. Обкладинка Петра Холодного). Нью Йорк, 1952.
  • Редьярд Кіплінг. От тобі сторійки. А. В. Кисілевського, Накладня Якова Оренштайна (Переклав Вас. Ткачкевич). 94с. Коломия, .
  • Редьярд Кіплінг. Ріккі-Тіккі-Таві: Оповідання про хороброго мунґоса. Нашим дітям ОПДЛ (Переклад з англійської мови. Обкладинка роботи П. Андрусева. Ілюстрації репродуковані з англійського видання).
  • Редьярд Кіплінг. Ріккі-Тіккі-Таві: Оповідання. Дитячої літератури УРСР. Київ, 1959.
  • Редьярд Кіплінг. У селищі смерти. Заграва. Німеччина, 1962.
  • Редьярд Кіплінг. Як і чому: казки. Веселка. 146с. 25 см. Київ, 1971.
  • Ред'ярд Кіплінґ. «Межичасся»: поетична білінґва. 304с. (упорядкування Володимира Чернишенка, вступне слово Максима Стріхи) Тернопіль. — Навчальна книга — Богдан", 2009.
  • Ред'ярд Кіплінґ. «Такі собі казки». 128с. (переклад Н.Дьомової, В.Чернишенка та І. Сав'юк) + аудіокнига (читає Юлія Броварна) Тернопіль. — Навчальна книга — Богдан", 2009.
  • Ред'ярд Кіплінґ. «Легенди з Книги Джунґлів». 144с. (переклад В.Чернишенка) + музичний диск (автор музики і виконавець Сергій Василюк) Тернопіль. — Навчальна книга — Богдан", 2011.
  • Редьярд Кіплінґ, Такі самі оповідки. Переклад з англійської: Олекса Негребецький. Київ: Прудкий равлик, Темпора. 2012. 272 стор. ISBN 978-617-569-075-8
  • Ред'ярд Кіплінґ, «Кім». Переклад з англійської: Юлія Джугастрянська за редакцією Володимира Чернишенка. Тернопіль: НК-Богдан. 2017. 256 стор. ISBN 978-966-10-4755-5
  • Ред'ярд Кіплінґ, «Кім». Переклад з англійської: Євген Тарнавський. Київ: Знання, 2018. — 335 стор. (серія «English Library» ) ISBN 978-617-07-0613-3

« Кіплінг фест» в Україні[ред. | ред. код]

20 січня 2012 року у м. Вінниця відбувся Перший « Кіплінг фест», присвячений творчості великого англійця. Програма включала зустрічі у найбільших вінницьких книгарнях та концерт за мотивами творів Кіплінга.[8][9][10] Учасники:

Посилання[ред. | ред. код]

  • Кіплінґ, Джозеф Ред'ярд // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. : у 2 т. / За ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 747.

Примітки[ред. | ред. код]