Базилевич Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Базилевич Олександр Михайлович
Базилевич Олександр.jpg
Народження 15 березня 1891(1891-03-15)
Смерть 15 вересня 1932(1932-09-15) (41 рік)
Берестя Польща Польща
Поховання
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Звання Imperial Russian Army StfCapt 1917 h.png Штабс-капітан

10 УНР 30-03-1920 Пiдполковник.svg Підполковник

Олекса́ндр Миха́йлович Базиле́вич (*15 березня 1891, Полтавщина — † 15 вересня 1932, м. Берестя, Білорусь) — підполковник Армії Української Народної Республіки.

Олександр Базилевич народився 15 березня 1891 року. Походив з Полтавщини. Закінчив Полтавське Олександрівське реальне училище, Павлівське військове училище. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.

З 6 березня 1918 року — особистий значковий військового міністра Української Народної Республіки Олександра Жуківського. З 23 травня 1918 року — старший значковий військового міністра Української Держави Олександра Рогози. З 13 січня 1919 року — полковник для особистих доручень Військового міністерства УНР.

Могила Олександра Базилевича. Берестя, Білорусь.

У ніч з 26 на 27 січня 1919 року переїхав з Військовим міністерством з Києва до Вінниці. З 14 лютого 1919 року — у розпорядженні Наказного Отамана. З 7 жовтня 1920 року — тимчасовий виконуючий обов'язки начальника Головної управи постачання Військового міністерства УНР.

У 1920-их рр. жив на еміграції та помер у Берестя (тоді — Польща). Похований на Тришинському кладовищі у Бересті.

Джерела[ред. | ред. код]