Бакути

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бакути
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Миргородський район
Громада Великобудищанська сільська громада
Основні дані
Населення 86
Поштовий індекс 37323
Телефонний код +380 5354
Географічні дані
Географічні координати 50°30′23″ пн. ш. 34°12′54″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
165 м
Місцева влада
Адреса ради 37300, Полтавська обл., Гадяцький р-н, с. Плішивець, вул. Соборна, 55
Карта
Бакути. Карта розташування: Україна
Бакути
Бакути
Бакути. Карта розташування: Полтавська область
Бакути
Бакути
Мапа
Мапа

Баку́тисело в Україні, у Миргородському районі Полтавської області. Населення становить 86 осіб (2001).

Географія[ред. | ред. код]

Село Бакути розташоване в урочищі Великі Будища.

По селу тече струмок, що пересихає, із заґатою.

Історія[ред. | ред. код]

Від 1923 року село увійшло до складу Гадяцького району Харківської області, а від 22 вересня 1937 року — Полтавської області.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923-1933 та 1946-1947 роках. Жертвами Голодомору 1932-1933 років стало 30 жителів села. Факт Голодомору підтверджують Дзюба Ф.С., 1923 р. н., Довгаль С.Ф., 1907 р. н. та Товстоп'ят М.С., 1911 р. н[1].

До 2019 року підпорядковувалося Плішивецькій сільській раді. 19 вересня 2019 року ввійшло до складу Великобудищанській сільській громаді[2].

Після ліквідації Гадяцького району у липні 2020 року увійшло до Миргородського району[3].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 116 осіб, з яких 47 чоловіків та 69 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 86 осіб.[5]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 98,84 %
російська 1,16 %

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У селі є пам'ятки:

  • Меморіальний комплекс: Могила воїна. Пам'ятний знак полеглим воїнам-односельчанам, споруджений 1952 року[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область / Упоряд. О.А. Білоусько, Ю.М. Варченко, В.О. Мокляк, Т.П. Пустовіт. - Полтава: Оріяна, 2008. - с. 69
  2. ВВРУ, 2019, № 43, стор. 47
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Має ID 53-204-0080

Посилання[ред. | ред. код]