Сари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сари
Sary gerb.png
Герб
Церква в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці (дер.)
Церква в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці (дер.)
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Гадяцький район
Рада/громада Сарівська сільська рада
Код КОАТУУ 5320486901
Облікова картка Сари 
Основні дані
Засноване 1622
Населення 2437
Площа 1,913 км²
Густота населення 1273,92 осіб/км²
Поштовий індекс 37340
Телефонний код +380 5354
Географічні дані
Географічні координати 50°18′26″ пн. ш. 33°55′53″ сх. д. / 50.30722° пн. ш. 33.93139° сх. д. / 50.30722; 33.93139Координати: 50°18′26″ пн. ш. 33°55′53″ сх. д. / 50.30722° пн. ш. 33.93139° сх. д. / 50.30722; 33.93139
Середня висота
над рівнем моря
105 м
Водойми р. Псел
Місцева влада
Адреса ради 37340, с.Сари, вул.Леніна,[джерело?] 49; тел. 5-95-92
Карта
Сари. Карта розташування: Україна
Сари
Сари
Сари. Карта розташування: Полтавська область
Сари
Сари

Са́ри — село в Україні, Гадяцькому районі Полтавської області. Населення становить 2437 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сарівська сільська рада, якій підпорядковані села: Донцівщина, Київське, Малі Будища, Саранчова Долина, Червоний Кут.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Сари знаходиться на правому березі річки Псел, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Червоний Кут, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Саранчова Долина, примикає до сіл Писарівщина та Київське. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Історія[ред. | ред. код]

1622 на «Сарському городищі» заснована слобода в 10 дворів значиться на карті Гійома Левассера де Боплана. 1636 привілеєм польського короля Владислава ІV урочище Сари призначене для заселення. На той час входили до Черкаського староства. З початку визвольної війни укр народу 1648-54 Сари відносились до Гадяцьго полку, 1661 зіньківського, 1672 Гадяцької першої сотні, Гадцького полку. 1675 гетьман І. Самойлович передав передав переяславському та гадяцькому протопопу Григорію Бутовичу села Сари і Крутьки. У другій чверті 18 ст Гадяч і навколишні села належали гетьману Д. Апостолу (1727-34), потім Сари власність гетьмана К. Розумовського (1750-64), який в 1785 продав їх в казну. З 1781 – у складі Гадяцького повіту Чернігівського намісництва.  За переписом 1785 року у Сарах 99 хат, 225 жителів 1 письменний. 1791 село віднесено до Київського намісництва. За переписом 1802 року – село власницьке і козацьке, 291 двір 2602 жителі. 1863 Сари центр волості Гадяцького повіту 291 двір 2848 жителів дерев’яна Різдва Богородиці церква в одному зв’язку з дзвіницею (1782), при ній бібліотека 1884 рік 835 дворів, 5151 житель; 1900 – 1198 дворв, 8992 жителі дерев’яна Миколаївська церква (1897); 1910 – 907 двори з них 364 не мали орної землі, 494 не мали коней. Найпоширенішим промислом  було щетинництво. В грудні 1905 в Сарській волості відбувся революційний виступ селян, який був придушений, організатори арештовані. Радянську владу проголошено в січні 1918 року утв ревком на чолі з Н. Л. Бузалом. На 4.4.1922 у Сарівській волості 2278 дворів 12040 жителів1922 створено Сарську с-г. комуну «Молода сім’я» за якою було закріплено 43 десятини землі. 1923 в складі Гадяцького району, Роменського округу, 4136 жителів. За переписом 1939 – 3995 жителів. Під час нім-фашистської окупації 27.ІХ.1941-12.ІХ.1943 у Сарах діяв партизанський загін який очолював замполіт МТС С. Я. Ігнатенко.

Тепер в селі ТОВ "Стандарт Агро" (зернового і тваринницького напрямку, тех. культури), відділення зв’язку, школа І-ІІІ ст., дільнична лікарня на 25 місць,  амбулаторія, дитсадок «Колосок» на 90 дітей. Будинок культури на 400 місць, клуб 300 місць, 2 бібліотеки (28 тис. од. зб.).

В Сарах встановлено пам’ятники: на братській могилі які загинули 1943 під час визволення села від гітлерівців (1958), в пам'ять про воїнів односельців (492) що полягли на фронтах ВВВ (1967), та пам’ятник що споруджений 1912 на кошти жителів села односельцям, що загинули в рос-японській війні 1904-05. 

Археологічні пам’ятки – словянські городище та поселення 8-10 і 11-13 ст, неолітичне поселення Гора Корсунка. 

В зону АТО мобілізовано 19 солдатів.

Економіка[ред. | ред. код]

  • ТОВ «Колос».
  • ТОВ «Стандарт агро».
  • Поблизу села Сари виявлені поклади газу і газового конденсату [1].

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Дитячий садочок «Колосок».
  • Школа.

Персоналії[ред. | ред. код]

  • Амвросій Метлинський, (1814-70, Ялта. Літ. Псевдонім Амвросій Могила, Земляк) – укр поет романтик, перекладач, книговидавець. Професор Харківського і Київського університетів.
  • Семен Метлинський (рр. Нар. Смерті невід., літ. Псевдонім Семен Родина) – укр поет і етнограф. Був членом Російського георафічного товариства.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]