Балагурі Едуард Альбертович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едуард Альбертович Балагурі
Народився 24 вересня 1931(1931-09-24) (92 роки)
Хуст, Підкарпатська Русь, Перша Чехословацька Республіка
Помер 26 січня 2004(2004-01-26) (72 роки)
Ужгород, Україна
Місце проживання Ужгород
Країна Чехословаччина ЧехословаччинаУгорщина УгорщинаСРСР СРСРУкраїна Україна
Національність угорець
Діяльність археолог, історик, викладач
Alma mater Ужгородський державний університет
Галузь археологія
Заклад Ужгородський державний університет, Закарпатський краєзнавчий музей
Вчене звання професор (1987)
Науковий ступінь доктор історичних наук (1983)
Науковий керівник Маркіян Юліанович Смішко

Едуард Альбертович Балагурі (24 вересня 1931(19310924), Хуст — 26 січня 2004, Ужгород) — історик, археолог, доктор історичних наук (1983), педагог, професор (1987), громадський діяч. Дослідження Е. А. Балагурі є вагомим внеском у вивчення давньої історії Європи.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Едуард Альбертович Балагурі 24 вересня 1931 року у Хусті, в робітничій сім'ї. Середню освіту отримав у середній школі № 1 Ужгорода (1949). У 1955 закінчив історичний факультет Ужгородського державного університету (спеціалізація — археологія). 1955—1958 — науковий співробітник, згодом — завідувач відділу Закарпатського обласного краєзнавчого музею. 1957—1961 — аспірант відділу археології Інституту суспільних наук АН УРСР (науковий керівник — Маркіян Юліанович Смішко).
1961 — викладач кафедри загальної історії Ужгородського державного університету, 1963 — старший викладач, 1963—1985 — доцент, 1985—1988 — професор кафедри загальної історії, 1988—1993 — професор кафедри історії стародавнього світу, середніх віків та історіографії.
Кандидатську дисертацію «История племен позднебронзового периода в Среднем Поднестровье (культура Ноа(рос.) захистив 1964, докторську «Эпоха бронзы верхнего Потисья» (рос.) — 1983.
1991—1996 — декан історичного факультету. Ініціював створення 1971 року при Ужгородському державному університеті постійної археологічної експедиції та групи для регулярного проведення розкопок. Один з ініціаторів заснування Науково-дослідного інституту карпатознавства (1992), в якому керував науковою темою «Стародавнє населення верхнього Потисся в контексті історії Карпатського ареалу»[1].

Під керівництвом Е. А. Балагурі і за співпраці з вченими Угорщини, Чехословаччини, Болгарії, Румунії, Польщі і науковим товариством області Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина), Закарпатським угорськомовним науковим товариством (Ужгород), Українським товариством охорони пам'яток історії та культури на території Закарпаття було відкрито близько 400 пам'яток.
Опублікував близько 200 праць наукового, навчально-методичного та краєзнавчо-публіцистичного характеру у вітчизняних («Археологія», «Науковий вісник Ужгородського державного університету», «Карпатика», «Acta Hungarica») та зарубіжних журналах.

Біобібліографія[ред. | ред. код]

  1. Балагурі, Едуард Альбертович. Археологічні пам'ятки Закарпаття: конспект лекцій / Е. А. Балагурі, відп. за вип. К. І. Гурницький; МВ і ССО УРСР, Ужгород. держ. ун-т. — Ужгород: [б. в.], 1971. — 42 c.
  2. Балагури Э. А. Исследование археологических памятников Закарпатья за годы советской власти // Slovenska Archeologia. — 1975. — № 2.
  3. Балагурі, Едуард Альбертович. Закарпаття — земля слов'янська: з історії слов'янських племен Закарпаття VI—XIII ст. : нариси / Е. А. Балагурі, С. І. Пеняк. — Ужгород: Карпати, 1976. — 156, [2] c. : іл.
  4. Балагурі Е. А. Давні металурги Українських Карпат: історико-краєзнавчі нариси / Е. А. Балагурі, В. І. Бідзіля, С. І. Пеняк. — Ужгород: Карпати, 1978. — 125 с.
  5. Балагури Э. А. Исследование древней истории Закарпатья. — Ужгород, 1982.
  6. Балагури Э. А. Славяно-венгерские взаимосвязи в IX—X вв. в Восточно-Карпатском регионе // Материалы VI Международного конгресса славянской археологии. — М., 1990.
  7. Балагури Э. А. Культура Отомань. В кн.: Археология Украинской ССР, т. 1. К., 1985.
  8. Історія Мукачева [Текст] / Ужгородський держ. ун-т. — Ужгород: Патент, 1998. Т. 1 : З найдавніших часів до 1918 року / М. А. Ільтьо, Г. В. Павленко, Е. А. Балагурі. — [Б. м.]: [б.в.], 1998. — 264 с. — ISBN 966-7242-28-5
  9. Балагурі Е. Роль Чехословацької академії наук у вивченні археологічних пам'яток Закарпаття (20—30-і рр.) / Е. Балагурі // Закарпаття в складі Чехословаччини: Проблеми відродження і національного розвитку: [Доповіді наукового семінару, присвяченого 80-й річниці утворення Чехословаччини]. — Ужгород. — 1999. — 28 жовтня. — С. 151—155.
  10. Балагури Э. Население верхнего Потисья в эпоху бронзы. — Ужгород, 2001. — 392 c.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  1. Мишанич О. Від підкарпатських русинів до закарпатських українців. — Ужгород, 1991. — С. 22.
  2. Закарпатське угорськомовне наукове товариство: Біогр. дов-к. — Ужгород, 1995. — С. 14—15.(угор.)
  3. Пеняк П. С. З історії археологічної науки Закарпаття // Археологія. — 1995. — № 1. — С. 141.
  4. Библиографический указатель (Хунгарологи Армении, Грузии, России, Украины, Эстонии). — Ужгород, 1997. — С. 9.(рос.)
  5. Мезенцева Г. Дослідники археології України: Енц. словн.-дов. — Чернігів, 1997. — С. 36.
  6. Поп И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород, 2001. — С. 81.(рос.)
  7. Давня історія України і суміжних регіонів: Ювілейний збірник на честь 70-річчя від дня народження професора Е. А. Балагурі. — Ужгород, 2001 (Carpatica — Карпатика / УжДУ. Ін-т карпатознавства. — 2001. — Вип. 13).
  8. Віднянський С., Черняков І. Дослідник давньої історії українських Карпат (До 70-річчя Е. А. Балагурі) // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія: Історія. — 2002. — Вип. 6. — С. 10—12; ік.
  9. ЕСУ. — Т. 2: Б–Біо. — К., 2003. — С. 127.
  10. Мандрик І. О., Олашин М. В. Археолог, педагог, громадський діяч (До 70-річчя від дня народження проф. Е. А. Балагурі) // Там само. — С. 5—10.
  11. Некролог // Український історичний журнал. — 2004. — № 6. — С. 153—154.
  12. Балагурі Едуард Альбертович // Український історичний журнал. — 2004. — № 6. — С. 153—154.
  13. Під покровительством музи Кліо: Історичному факультету Ужгородського державного університету — 60 років. — Ужгород, 2005. — С. 56—57, ік.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історична наука у Національній академії наук України в особах: Енциклопедичний довідник. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2018. — 742 с. — ISBN 978-966-02-8671-9 [1]