Балка Холодна (притока Айдару)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Балка Холодна | |
|---|---|
| Витік | на західній стороні від села Веселе |
| • координати | 49°18′13″ пн. ш. 39°02′35″ сх. д. / 49.30361° пн. ш. 39.04306° сх. д. |
| Гирло | Айдар |
| • координати | 49°19′22″ пн. ш. 38°55′21″ сх. д. / 49.32278° пн. ш. 38.92250° сх. д. |
| Басейн | Дону |
| Країни: | |
| Довжина | ~9,12 км |
Балка Холодна[1][2][3] — балка (річка) в Україні у Старобільському районі Луганської області. Ліва притока річки Айдару (басейн Дону).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина балки приблизно 9,12 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 9,02 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,01[3]. Формується декількома балками та загатами. На деяких ділянках балка пересихає[3].
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на західній стороні від села Веселе. тече переважно на північний захід понад селом Роздольне, через село Запорізьке і на північно-східній околиці села Проказине впадає у річку Айдар, ліву притоку річки Сіверського Дінця.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- У пригирловій частині балку перетинає автошлях Т 1302[3] (автомобільний шлях територіального значення в Луганській та Донецькій областях. Проходить територією Новопсковського, Старобільського, Кремінського, Попаснянського та Бахмутського районів через Танюшівку (пункт контролю) — Новопсков — Старобільськ — Рубіжне — Новодружеськ — Лисичанськ — Соледар — Бахмут. Загальна довжина — 162,1 км.).
- У XX столітті на балці існували артезіанський колодязь, молочно-тваринна ферма (МТФ), ремонтно-тракторна станція (РТС) та декілька газових свердловин[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIV, лист: 17. Показаны территории: Харьковской губернии.
- ↑ а б Топографічна карта Главного штабу М-37-103. Євсуг. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
- ↑ а б в г Балка Холодна на Google.Maps
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 591
