Баратинський Євген Абрамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баратинський Євген Абрамович
Баратынский Евгений Абрамович
Baratynsky by J.Vivien.jpg
Євген Абрамович Баратинський
Народився 19 лютого (2 березня) 1800(1800-03-02)
Вяжля
Помер 29 червня (11 липня) 1844(1844-07-11) (44 роки)
Неаполь
·гострий інфаркт міокарда
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Місце проживання
Діяльність поет
Володіє мовами російська[4]
Батько Abram Andreyevich Baratynskiy[d][5][1]
Родичі Q17486625?[6]
Брати, сестри  • Sergey Abramovich Baratynsky[d], Irakly Abramovich Baratynsky[d] і Q47147257?
У шлюбі з Q56280918?
Діти Q23833705?[7]
Автограф E Baranynsky signature.jpg
Сторінка в Інтернеті baratynskiy.lit-info.ru

Євген Абрамович Баратинський (рос. Баратынский Евгений Абрамович; *19 лютого (2 березня) 1800(18000302), с. Вяжля — † 29 червня (11 липня) 1844, Неаполь) — російський поет. Навчався в пажеському корпусі в Петербурзі.

Оновив зміст і форму традиційної російської елегії, надав їй глибокого психологізму («Водоспад», 1821; «Дві долі» й «Освідчення», обидві — 1823; «Буря», 1824). В ліриці Баратинського відчутний вплив волелюбних настроїв, що панували в літературних колах, близьких до декабристів.

У поемі «Еда» (1826) Баратинський намагався всупереч романтичній традиції створити звичайні життєві ситуації й характери.

«Катерина» Тараса Шевченка має деякі спільні риси з «Едою» Баратинського. Шевченко згадав цей твір у повісті «Близнецы» поряд з «Катериною» і «Сердешною Оксаною» Григорія Квітки-Основ'яненка у зв'язку з долею героїні своєї повісті Якилини.

Українською мовою окремі вірші Баратинського переклали П. Грабовський («Зима», 1895) і П. Пилипович («Чому невільникам думки про волю милі?», «Мій хист малий, неголосний мій спадок», обидва — 1925). В Україні творчість Баратинського досліджували П. Пилипович, Н. Мазепа, Л. Фрізман.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шевченківський словник: У двох томах / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
  • Мазепа Н. Р. Е. А. Баратынский. Эстетические и литературно-критические взгляды. К., 1960.
  • Фризман Л. Г. Творческий путь Баратынского. М., 1966
  • УЛЕ. К., 1988, т.1.-с. 127–128.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б С. Трубачев, С. Адрианов Баратынский, Евгений Абрамович // Русский биографический словарьСанкт-Петербург: 1900. — Т. 2. — С. 490–494.
  2. Бобров Е. А. А. С. Пушкинъ въ Казани. // Пушкин и его современники. Вып. 3.Комиссия для издания сочинений Пушкина при Отделении русского языка и словесности Императорской академии наук, 1905. — С. 32, 38.
  3. Бобров Е. А. А. С. Пушкинъ въ Казани. // Пушкин и его современники. Вып. 3.Комиссия для издания сочинений Пушкина при Отделении русского языка и словесности Императорской академии наук, 1905. — С. 38.
  4. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Баратынский, Абрам Андреевич // Русский биографический словарьСанкт-Петербург: 1900. — Т. 2. — С. 489.
  6. Бобров Е. А. А. С. Пушкинъ въ Казани. // Пушкин и его современники. Вып. 3.Комиссия для издания сочинений Пушкина при Отделении русского языка и словесности Императорской академии наук, 1905. — С. 38, 36.
  7. Бобров Е. А. А. С. Пушкинъ въ Казани. // Пушкин и его современники. Вып. 3.Комиссия для издания сочинений Пушкина при Отделении русского языка и словесности Императорской академии наук, 1905. — С. 36.