Батуренко Юрій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Юрій Батуренко
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Михайлович Батуренко
Народження 29 грудня 1964(1964-12-29) (56 років)
  Душанбе, СРСР
Зріст 183 см
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР, Flag of Tajikistan.svg Таджикистан і Flag of Russia.svg Росія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1981 СРСР «Пахтакор» (Курган-Тюбе) ? (?)
1983-1985 СРСР «Памір» 64 (2)
1986 СРСР ЦСКА 10 (0)
1987-1992 СРСР/Таджикистан «Памір» 148 (8)
1992-1995 Росія «Локомотив» 52 (3)
1994-1995   Росія «Локомотив-д» 20 (0)
1996–1997 Росія «Тюмень» 49 (5)
1998 Росія «Сокіл» 4 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1992-1996 Таджикистан Таджикистан 3 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2000—2004 Росія «Локомотив» (тренер)
2004 Росія «Балтика» (тренер)
2005 Росія «Локомотив» (тренер)
2010 Росія «Локомотив» (мол. команда, тренер)
2011-2013 Росія «Локомотив-2» (тренер)
2013-2014 Азербайджан «Габала» (тренер)
2014—2015 Росія «Мордовія» (Саранськ) (тренер)
2015–2016 Росія «Анжі» (тренер)
2016 Росія «Знамя Труда» (тренер)
2016-2020 Росія «Локомотив» (тренер)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Юрій Михайлович Батуренко (рос. Ю́рий Миха́йлович Бату́ренко; нар. 21 жовтня 1966, Душанбе) — радянський, таджицький і російський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По закінченні кар'єри футболіста — російський футбольний тренер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Юрій Батуренко народився в Душанбе, та розпочав виступи на футбольних полях у 1981 році в команді другої ліги «Пахтакор» з Курган-Тюбе. з 1983 року він грав у команді першої ліги «Памір» з Душанбе. У 1985 році після перемоги «Паміра» над московським ЦСКА, Батуренка разом із трьома іншими гравцями душанбинського клубу — Воловоденком, Мананниковим та Рахімовим — спеціальним наказом міністра оборони СРСР Соколова відправлено із військової частини в Душанбе, де вони проходили службу, у частину прикордонних військ в Туркменію, а пізніше Воловоденко і Рахімов зуміли перевестись у спортроту № 74 у Ташкенті.[1][2] У 1986 році Батуренка перевели для проходження подальшої військової служби до московського ЦСКА. У 1987 році після закінчення військової служби Батуренко повернувся до «Паміра», з яким наступного року виграв турнір першої ліги та отримав путівку до вищої ліги. У складі душанбинської команди грав у вищій лізі до 1991 року, став одним із двох гравців, разом з Андрієм Мананниковим, які провели найбільшу кількість матчів за клуб у вищій лізі — по 80.

Після розпаду СРСР Мухамадієв у складі «Паміру» розпочав виступи в чемпіонаті Таджикистану, проте зіграв у ньому лише кілька матчів, та після півфінального матчу Кубка СНД із московським ЦСКА, програного «Паміром» із рахунком 0-2 20 квітня 1992 року[3] за запрошенням колишнього тренера «Паміра» Юрія Сьоміна залишився у Москві, та став гравцем клубу «Локомотив». У складі «залізничників» грав до 1995 року, двічі ставав призером першості Росії. У 1996 році Батуренко став гравцем російського клубу першої ліги «Тюмень», з яким вийшов до вищої ліги, грав у складі тюменського клубу у вищій лізі протягом 1997 року. У 1998 році грав у складі команди російської першої ліги «Сокіл» з Саратова, після закінчення сезону завершив виступи на футбольних полях.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

17 червня 1992 року Юрій Батуренко дебютував у складі збірної Таджикистану, у якому таджицька збірна зіграла внічию 2-2 зі збірною Узбекистану.[4] Надалі Батуренко у 1996 році зіграв ще два матчі у складі збірної, обидва з узбецькою збірною, після чого до складу збірної не залучався.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Після завершення виступів на футбольних полях Юрій Батуренко майже відразу розпочав тренерську кар'єру, увійшовши в 2000 році до тренерського штабу московського «Локомотива». У 2004 році Батуренко став тренером калінінградської «Балтики».[5] У 2005 році знову працював тренером московського «Локомотива», пізніше працював з дитячими командами клубу. У 2007 році Батуренко працював адміністратором команди «СОЮЗ-Газпром» з Іжевська.[6] У 2008—2009 роках Юрій Батуренко працював тренером у академії футбольного клубу «Динамо» з Москви. Після цього Батуренко повернувся до роботи в структурі московського «Локомотива», де був одним із тренерів головної команди, а пізніше працював із молодіжною командою клубу. У 2013—2014 роках колишній футболіст працював одним із тренерів азербайджанського клубу «Габала», а в 2014—2015 роках входив до тренерського штабу російського клубу «Мордовія» з Саранська. У 2015—2016 роках Юрій Батуренко входив до тренерського штабу махачкалинського «Анжі». У 2016 році Батуренко працював у тренерському штабі підмосковного клубу «Знамя Труда». З 2016 року Юрій Батуренко знову працював у тренерському штабі «Локомотива», пішов з команди після відставки Юрія Сьоміна у червні 2020 року.[7]

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Переможець першої ліги СРСР — 1988

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]