Бахмутські козаки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бахмутські козаки — козаки підрозділу, сформованого в 1701 році для охорони відібраних у казну Бахмутських соляних розробок.

Підрозділ було сформовано з бахмутських, торських і маяцьких козаків (Бахмут, Тор — м. Слов'янськ, Маяки — село Слов'янського району Донецької області), які організаційно були об'єднані в Бахмутську козацьку компанію. З березня 1721 року бахмутські козаки були підпорядковані Військовій колегії. 27 жовтня 1748 року на базі цієї компанії сформовано Бахмутський кінний козацький полк, який 11 червня 1764 року перетворено на Луганський пікінерський полк і введено до складу регулярної кавалерії. 1783 року, після об'єднання з Полтавським пікінерським полком, утворив 6-ескадроний Маріупольський легкокінний полк, котрий було віднесено до Української інспекції з дислокацією згодом в Немирові та Лубнах, а з 1875 року в м. Несвіж та Білостоці (1892).

Джерело[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Галушко Ю.А. Казачьи войска России. Краткий историко-хронологический справочник казачьих войск до 1914 г. М., 1993 (рос.)
  • Звегинцов В.В. Хронология русской армии 1700–1917 гг., ч. 1. Париж, 1961 (рос.)
  • Казин В.Х. Казачьи войска. Краткая хроника казачьих войск и иррегулярных частей. СПб., 1912 (рос.)