Бен Деніелс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бен Деніелс
англ. Ben Daniels
Народився10 червня 1964(1964-06-10)[1] (60 років)
Нанітон, Ворикшир, Англія, Велика Британія
Громадянство Велика Британія
 США
Діяльністьактор театру, кіноактор, телеактор
Alma materЛондонська академія музичного та драматичного мистецтва
Роки діяльності1985 — тепер. час
IMDbnm0199842
Нагороди та премії
CMNS: Бен Деніелс у Вікісховищі

Бен Деніелс (англ. Ben Daniels; нар. 10 червня 1964(1964червня10), Нанітон, Ворикшир, Англія) — англійський актор[2]. Як театральний актор номінований на премію Олів'є за найкращу чоловічу роль другого плану за роль у виставі «Ніколи не грішник» (1991), премію «Івнінг Стандарт» як найкращий актор за роль у виставі «900 Oneonta» (1994), театральну премію найкращого актора в «M.E.N» за роль у «Мартін вчора» (1998) й отримав премію Олів'є 2001 року за найкращу чоловічу роль другого плану за гру у п'єсі Артура Міллера «Всі мої сини».

2008 року дебютував на Бродвеї у відновленні «Небезпечних зв'язків», за роль номінований на премію Тоні як найкращий актор у виставі. Знявся у популярних телевізійних серіалах, зокрема «Cutting It» (2002—2004), «Незаймана королева» (2005), «Закон і порядок: Лондон» (2009—2011), «Жіноче щастя» (2013), «Картковий будинок» (2013—2014), «Екзорцист» (2016—2017).

1 квітня 2018 року з'явився у прямій телетрансляції рок-опери «Ісус Христос — суперзірка» Ендрю Ллойда Веббера та Тіма Райса у ролі Понтія Пілата[3]. Зіграв Ентоні Армстронга Джонса, першого графа Сноудона в третьому сезоні серіалу Netflix «Корона»[4]. У серіалі про супергероїв Netflix «Спадщина Юпітера» зіграв роль Волтера Семпсона[5].

2023 року зіграв генерала Бела Ріоза в науково-фантастичному серіалі Apple TV+ «Фундація»[6].

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився 10 червня 1964 року в Нанітоні, Ворикшир[7]. Його батько був інженером у Rolls-Royce, а потім бакалійником, а мати володіла магазином дитячого одягу. З його спогадів: «Я був досить сором'язливою дитиною, але також досить руйнівною. Я був дуже підступним і хитрим»[8].

Навчався в місцевій школі[9]. За словами Деніелса, уроки драми для іспиту рівня О поставили голос, і під час навчання в шостому класі Стратфордського коледжу між 1980 і 1982 роками, здобуваючи рівень А з театрознавства й англійської літератури, він відвідував вистави Королівської шекспірівської трупи[8]. Один зі студентів пригадував, що Деніелс, якого він знав як Дейва, «дуже серйозно ставився до своєї роботи і вразив неймовірним розумом… у вас було відчуття, що його розум працює; гвинтики цокають»[2]. Згодом Деніелс три роки навчався в Лондонській академії музичного та драматичного мистецтва[7][10].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Однією з перших ролей Деніелса була роль Джастіна Гейворда, вокаліста «The Moody Blues», у підлітковому віці у двох музичних кліпах гурту: «Your Wildest Dreams» (1986) і «I Know You're Out There Somewhere» (1988). 1992 року з'явився в сумнозвісному епізоді авіакатастрофи телевізійного шоу «Катастрофа», зігравши другого пілота літака. Брав участь у багатьох британських телевізійних драмах, як-от Робін у «Забутій мові журавлів» (1991), біблійний персонаж Йонатан у номінованому на премію «Еммі» телефільмі «Давид» 1997 року, розпусний Фін Беван у серіалі «Cutting It» (2002—2005), Ніколас Броклгерст у телевізійному мінісеріалі BBC «Держава в державі» (2006). Остання роль відзначилася несподіваним одностатевим поцілунком між персонажем Деніелса й іншим чоловіком[11]. 2008 році з'явився в «Вдосвіта — в Кендлфорд», постановці BBC, основаній на трьох напівавтобіографічних романах про англійську сільську місцевість, написаних Флорою Томпсон.

Зіграв кількох реальних персонажів, наприклад, державного секретаря Німеччини Йозефа Бюлера у «Змові», інсценізації Ванзейської конференції 2001 року, на якій ухвалили остаточне рішення. Зіграв письменника та журналіста Яна Флемінга, творця Джеймса Бонда, у фільмі «Ян Флемінг: Бондмейкер» (2005), а також сера Френсіса Волсінгама у серіалі «Королева-діва» (2005) й англійського письменника Сакі у телефільмі «Хто вбив місис Де Ропп?» (2007)[12]. Крім того, знявся в низці британських телевізійних драматичних серіалів, зокрема «Солдат, солдат» (1992)[13], «Детектив Джек Фрост» (1992)[13], «Outside Edge» (1994), «Примари» (2005) і «Пригоди Мерліна» (2011)[13]. 2017 року з'явився в ролі священника в епізоді «Будинок жахів на дереві» «Сімпсонів»[13].

Найбільше впізнаваний американській аудиторії завдяки ролі у фільмі 1996 року «Краса». Деніелс зіграв Тоні, бойфренда Сандри, матері головного героя Джеймі. У незалежному фільмі режисера Лавінії Кар'є «Пристрасті в пустелі» (1997) втілив французького солдата Огюстена Робера[14]. Фільм отримав номінацію на премію «Золота мушля». Інші повнометражні фільми, в яких Деніелс зіграв, — «Міст» (1992), «Я хочу тебе» (1998), «Медлін» (1998), «Doom» (2005)[13]. Йому пропонували ролі у фільмах 2000 року «Патріот» і «Вертикальна межа», але він відмовився заявивши, що «гроші пропонували хороші, але це не для мене»[15]. Мав маленьку роль генерала Антока Мерріка у фільмі «Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія»[13].

Деніелс сказав, що йому подобається грати на сцені, тому що «це важко і тримає вас на ногах як актора»[16]. Він з'явився у постановках «Все добре, що добре закінчується» та «Як вам це подобається» (1999—2000) і зіграв Меркуціо в телевізійній адаптації «Ромео і Джульєтти» 1994 року. Серед інших театральних ролей: «Чекаючи на Ґодо» (1994) і «900 Oneonta» (1994), які принесли йому номінацію за найкращу чоловічу роль на премію «Evening Standard»[7]. Зіграв у виставі «Мартін вчора» (1998), за які його номінували як найкращого актора на премії «Manchester Evening News»[7], «Оголений» (1998), «Оповідки з Голлівуду» (2001), «Три сестри» (2003), «Іфігенія в Авліді» (2004), «Бог пекла» (2005), «Дика качка» (2005—2006). 2006 року з'явився в «Терезі Ракен» в ролі Лорана, рецензент назвав його гру «захопливою»[17]. 1 квітня 2018 року зіграв Понтія Пілата в живому мюзиклі NBC «Ісус Христос — суперзірка: Концерт наживо!»[18].

Став лавреатом театральних нагород «Theatregoers' Choice» за найкращу чоловічу роль другого плану[19] і премії Лоуренса Олів'є[20][21] 2001 року за гру у п'єсі Артура Міллера «Всі мої сини». Вперше номінований на премію Олів'є на початку своєї кар'єри, 1991 року, за виконання ролі вбивці Річарда Леба у п'єсі «Ніколи не грішник» у театрі Playhouse[20]. 2008 року здійснив амбіцію свого життя[15][22], дебютувавши на Бродвеї. Він зіграв Віконта де Вальмона у відновленій постановці «Небезпечних зв'язків»[23]. Премє'ра відбулась 1 травня 2008 року[24]. За цю роль Деніелс був номінований на премію «Тоні» за найкраще виконання головної чоловічої ролі у виставі[25].

Отримав постійну роль видатного фотографа Адама Геловея в серіалі Netflix «Картковий будинок» (2013—2014)[26]. Зіграв адвоката Рорі Мюррея у другому сезоні «Списку пасажирів», створеного Radiotopia. Він зображував театрального вампіра Сантьяго в серіалі «Інтерв'ю з вампіром»[27].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Перебував у стосунках з актором Єном Гелдером з 1993 року до його смерті у травні 2024 року[28][8][29]. Вони познайомилися під час постановки фільму Джо Ортона «Розважаючи містера Слоана». Пара проживала в Південному Лондоні[30]. Деніелс визначився зі своєю орієнтацією ще в підлітковому віці[8], хоча він не обговорював це питання з батьками, оскільки між ними не було дуже близьких емоційних стосунків. Він «обережно згадував про це, коли закінчив театральну школу, тому що СНІД наводив жах на всіх, і панувала величезна гомофобна реакція». Вирішив розкрити свою гомосексуальність у 24 роки, з'явившись у постановці «Бенефісу» Мартіна Шермана.

В інтерв'ю 2001 року сказав: «Гомофобія все ще надзвичайно поширена в кіно та на телебаченні. Я знаю, що втратив роботу через те, що я гей, і це залишається проблемою. Навіть у серйозній драмі BBC Two, хтось у діловому костюмі запитає: „Хммм, хіба він не гомік?“ Я не вважаю себе політичним геєм, але щоразу, коли я відчуваю це зараз, я накидаюся на це як купа цегли»[8]. 2007 року Деніелс посів 79 місце в щорічному Рожевому списку 100 впливових геїв і лесбійок у Великій Британії, опублікованому газетою «Індепендент он сандей»[31], 2006 року мав 47 позицію[32].

У вільний час займається аматорським живописом і практикує аштанга-йогу[15]. З юних років і до сорока страждав на сонний параліч[33].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1987 ф Якби ти був тут Wish You Were Here поліціянт
1987 ф Четвертий протокол The Fourth Protocol
1991 ф Забута мова журавлів The Lost Language of Cranes Робін
1987 с Один за одним One By One студент
1988 с Сучасний світ: Десять величних письменників The Modern World: Ten Great Writers Зачарована гора
1988 с Стіна тиранії Wall of Tyranny Стрімер
1988 с Сцена Scene Адріан
1989 с Клуб «Парадіз» The Paradise Club Вебстер
1989 с Столиця DublCapital Cityn Колін
1990 с Drop the Dead Donkey Джек Девенпорт
1990 с The Fabulous Singlettes Браян
1992 ф Міст The Bridge Роджерс
1992 с Катастрофа Casualty Грем Марда
1992 с Солдат, солдат Soldier Soldier Енді Райт
1992 с Детектив Фрост A Touch of Frost Роджер Мессі
1993 с Інспектор Еллейн розслідує The Inspector Alleyn Mysteries Норман
1993 кф Rwendo Марті
1994 с Ромео і Джульєтта Romeo and Juliet Меркуціо
1994 с Outside Edge Алекс
1994 с W.S.H. Клайнман
1995 ф Краса Beautiful Thing Тоні
1996 с Правда чи дія Truth or Dare Бен
1997 с Давид і Йонатан David Йонатан
1997 ф Пристрасть у пустелі Passion in the Desert Огастін Роберт
1998 ф Хочу тебе I Want You DJ Bob
1998 ф Мадлен Madeline Леопольд
1998 с Мовчазний свідок Silent Witness Овен Джонсон
1999 с Аристократи Aristocrats Лорд Кілдер
1999 ф Фінні та Елвіс Fanny and Elvis Ендрю
2000 тф Бриттанік Britannic Таунсед
2000 с Британнік Britannic Таунсед
2001 ф Married / Unmarried Денні
2001 ф Змова Conspiracy Йозеф Бюлер
2002 ф Загублені в тумані Fogbound Лео
2002—2004 с Cutting It Фінн Біван[34]
2003 с Справжній чоловік Real Men Метью Фентон
2004 с Міс Марпл Агати Крісті Agatha Christie's Marple Альфред Крекентроп
2005 ф Doom Doom Ерік
2005 с Ян Флемінг: Бондмейкер Ian Fleming: Bondmaker Ян Флемінг
2005 с Привиди Spooks Олег Корсаков
2005 с Королева-діва The Virgin Queen Френсіс Волсінгем
2006 с Держава в державі The State Within Ніколас Броклгерст[35]
2007 с Хто вбив місис Де Ропп Who Killed Mrs De Ropp? Сакі
2008 с Вдосвіта — в Кендлфорд Lark Rise to Candleford Раштон
2008 с Пристрасть The Passion Каяфа
2009—2011 с Закон і порядок: Лондон Law & Order: UK Джеймс Стіл[36]
2009 с Останні дні «Леман Бразерс» The Last Days of Lehman Brothers Джон Тайн
2011 с Закохані жінки Women in Love Вілл Брангвен
2011 с Moving On Джон Мерфі
2011 с Пригоди Мерліна Merlin Трістан
2013—2014 с Картковий будинок House of Cards Адам Голловей
2013 с The Wipers Times Гауфілд
2013 с Рай The Paradise Том Вестон
2013 ф Джек — вбивця велетнів Jack the Giant Slayer Фамм
2014 ф Лок Locke Гарет
2014 ф Luna Грант
2014 с Діти, які вбивають Kids Who Kill оповідач
2014 с Трактир «Ямайка» Jamaica Inn Френсіс
2015 с Плоть і кістки Flesh and Bone Пол Грейсон
2016 с Порожня корона The Hollow Crown Генрі Стаффорд
2016—2017 с Екзорцист The Exorcist отець Маркус Кін
2016 ф Вийняток The Exception Сігурд
2016 ф Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія Rogue One: A Star Wars Story Анток Меррік[37]
2017 мс Сімпсони The Simpsons ірландський священник
2019 с Корона The Crown Ентоні Армстронг Джонс, 1-й граф Сноудон
2019 ф Битва за Землю Captive State Деніел[38]
2021 ф Благословення Benediction Ріверс
2021 с Спадщина Юпітера Jupiter's Legacy Волтер Семпсон
2023 с Фундація Foundation Бел Райос[39]
2024 с Інтервʼю з вампіром Interview with the Vampire Сантьяго[40]
2024 с Володар перснів: Персні влади The Lord of the Rings: The Rings of Power Сірдан[41]
2024 ф Арґайл Argylle бармен[42]

Визнання

[ред. | ред. код]
Рік Нагорода Категорія Робота Результат
1991 Премія Лоуренса Олів'є Найкраща чоловіча роль другого плану Never the Sinner Номінація
1994 Івнінг Стандарт Найкращий актор 900 Oneonta Номінація
1998 MEN Найкращий актор Мартін вчора Номінація
2000 TMA Найкраща чоловіча роль другого плану Як вам це сподобається Номінація
2001 Премія Лоуренса Олів'є Найкраща чоловіча роль другого плану Всі мої сини Перемога
WhatsOnStage Найкраща чоловіча роль другого плану у п'єсі Перемога
2008 Тоні Найкращий актор в п'єсі Небезпечні зв'язки Номінація
Премія Ліги Драми Видатному актору Номінація
Outer Critics Circle Найкращий актор в п'єсі Номінація
Theatre World Award Honoree
2017 Fangoria Chainsaw Найкраща чоловіча роль другого плану на телебаченні Екзорцист Номінація
2019 Греммі Найкращий театральний музичний альбом Ісус Христос — суперзірка: Концерт наживо! Номінація
2020 Премія Гільдії кіноакторів найкращий акторський склад у драматичному серіалі Корона Перемога
2022 Премія Лоуренса Олів'є Найкращий актор The Normal Heart Номінація
Critics' Circle Найкращий актор Перемога
WhatsOnStage Award Найращий виконавець чоловічої ролі у виставі Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  2. ↑ а б Katie Shimmon (17 May 2005), College days [Ben Daniels], The Guardian (EducationGuardian)
  3. ↑ Jesus Christ Superstar Live in Concert - NBC.com. NBC (амер.). Процитовано 7 вересня 2024.
  4. ↑ Roots, Kimberly (20 June 2018). The Crown: Ben Daniels to Play Lord Snowdon in Time-Jumped Season 3. TVLine. Процитовано 20 June 2018.[недоступне посилання з 01.08.2024]
  5. ↑ Petski, Denise; Nellie, Andreeva (11 February 2019). 'Jupiter's Legacy': Josh Duhamel, Leslie Bibb, Ben Daniels & Matt Lanter Among 7 Cast In Netflix Series. Deadline Hollywood. Процитовано 11 February 2019.
  6. ↑ Cannon, Nicholas (18 July 2023). Ben Daniels on playing Bel Riose in Foundation season 2: 'He's based on a real-life Roman general'. WhatToWatch. Future Publishing. Процитовано 19 September 2023.
  7. ↑ а б в г Ben Daniels на сайті IMDb (англ.). Retrieved 28 December 2007.
  8. ↑ а б в г д Nick Curtis (17 June 2004), Cutting it on stage, Evening Standard, процитовано 28 December 2007
  9. ↑ Marion McMullen (16 January 2010). Nuneaton actor Ben Daniels in TV crime drama Law & Order. Coventry Telegraph. Процитовано 17 January 2014.
  10. ↑ Ben Daniels – Augustin, Fine Line Features, 2005, архів оригіналу за 7 November 2007, процитовано 28 December 2007
  11. ↑ Robert Urban (15 February 2007), Ben Daniels is our kind of gay actor, AfterElton.com, архів оригіналу за 22 December 2007, процитовано 28 December 2007
  12. ↑ Who killed Mrs De Ropp?, TV & Satellite Week, процитовано 28 December 2007
  13. ↑ а б в г д е Ben Daniels Credits. tvguide.com. Процитовано 1 липня 2024.
  14. ↑ Passion in the Desert на сайті IMDb (англ.) . Retrieved 28 December 2007.
  15. ↑ а б в Interview with Ben Daniels, Television New Zealand (TVNZ), c. 2003, процитовано 28 December 2007
  16. ↑ Ben Daniels – Caiaphas, bbc.co.uk, 2008, процитовано 11 May 2008
  17. ↑ Heather Neill (15 November 2006), Therese Raquin [review], The Stage
  18. ↑ Jesus Christ Superstar Live: Power's Brandon Victor Dixon Cast as Judas, Jesus Christ Superstar Live in Concert!, TVLine, 2018, архів оригіналу за 14 June 2018, процитовано 22 February 2018
  19. ↑ Ben Daniels, Markham & Froggatt, архів оригіналу за 27 May 2009, процитовано 28 December 2007
  20. ↑ а б Awards database: Ben Daniels, The Envelope: The Awards Insider, Los Angeles Times, процитовано 28 December 2007
  21. ↑ Olivier award winners in full, BBC News, 23 February 2001
  22. ↑ Ben Daniels, Television New Zealand (TVNZ), процитовано 28 December 2007
  23. ↑ Laura Linney, Ben Daniels to headline Broadway revival of Les Liaisons Dangereuses, Broadway.com, 27 November 2007, процитовано 28 December 2007; Les Liaisons Dangereuses: Ben Daniels to star alongside Laura Linney in Roundabout's revival of Christopher Hampton's dark comedy, New York Theatre Guide, 27 November 2007, процитовано 28 December 2007; Stars line up for 'Dangereuses' revival, United Press International (UPI), 17 December 2007, архів оригіналу за 26 December 2007, процитовано 28 December 2007
  24. ↑ Roundabout Theatre Company: Les Liaisons Dangereuses, Entertainment, Cabaret, Broadway, Opera, Ballet & Concerts NYC, 27 November 2007, архів оригіналу за 24 February 2008, процитовано 29 December 2007
  25. ↑ Meet the nominees: Who's nominated?, The American Theatre Wing's Tony Awards, May 2008, процитовано 13 May 2008
  26. ↑ Taylor, Mike (3 вересня 2024). Inside Rings of Power star's life from rise to fame to personal loss. The Mirror (англ.). Процитовано 9 вересня 2024.
  27. ↑ Denise Petski (14 March 2023), Ben Daniels joins Interview with a Vampire", Deadline
  28. ↑ Ben Daniels. IMDb. Процитовано 22 December 2016.
  29. ↑ Preskey, Natasha (8 May 2024). Ian Gelder: Game of Thrones actor who played Kevan Lannister dies aged 74. BBC News (англ.). BBC. Процитовано 8 May 2024.
  30. ↑ Mark Shenton (14 July 2011), Ben Daniels: An out and out success, The Stage, процитовано 26 July 2011
  31. ↑ The Pink List 2007: The IoS annual celebration of the great and the gay, The Independent on Sunday, 6 May 2007, архів оригіналу за 4 July 2008
  32. ↑ Marc Shoffman (3 July 2006), Ian McKellen ranked most influential gay man, Pink News, архів оригіналу за 22 June 2011, процитовано 28 December 2007
  33. ↑ The Exorcist: Interview: Ben Daniels. scifibulletin.com. 8 December 2016. Процитовано 22 December 2016.
  34. ↑ Cutting It is back on BBC ONE: Ben Daniels is Finn Bevan [interview], BBC Press Office, 16 April 2004, процитовано 29 December 2007
  35. ↑ The State Within: Ben Daniels plays Nicholas Brocklehurst [interview], BBC Press Office, 23 October 2006, процитовано 29 December 2007
  36. ↑ Law & Order gets UK makeover, BBC News, 23 February 2009; Ian Wylie (6 March 2009), Law & Order UK: Ben Daniels, Manchester Evening News
  37. ↑ 'Rogue One': New 'Star Wars' images revealed in Topps Trading Cards – exclusive', Entertainment Weekly, 15 October 2016
  38. ↑ Ben Daniels – Hamilton Hodell CV. Hamilton Hodell. Процитовано 8 June 2017.
  39. ↑ 'Foundation' Season 2 Adds 10 to Cast and Debuts First Look. Variety. February 2022. Процитовано 1 February 2022.
  40. ↑ 'Ben Daniels Joins Anne Rice's Interview With The Vampire'. Deadline. March 2023. Процитовано 15 March 2023.
  41. ↑ 'The Lord of the Rings: The Rings of Power Recasts Adar, Add 6 More Actors in Season 2. Deadline. December 2022. Процитовано 1 December 2022.
  42. ↑ Busch, Caitlin (1 February 2024). Does Argylle Have a Post-Credit Scene?. NBC News. Процитовано 2 February 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бен_Деніелс&oldid=43489062