Бережницеві мушки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бережницеві мушки

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Двокрилі (Diptera)
Підряд: Коротковусі двокрилі (Brachycera)Jean-Baptiste Robineau-Desvoidy
Інфраряд: Круглошовні мухи (Muscomorpha)
Sectio: Schizophora
Subsectio: Acalyptratae
Надродина: Ephydroidea
Родина: Бережницеві мушки (Ephydridae)
Zetterstedt, 1837
Підродини
Посилання
Вікісховище: Ephydridae
Віківиди: Ephydridae
EOL: 459
ITIS: 146893
NCBI: 48991
Fossilworks: 221981

Бережницеві мушки[1] (Ephydridae) — родина двокрилих комах надродини Ephydroidea[en]. Це крихітні мухи, які можна зустріти біля морських берегів та на внутрішніх водоймах. Містить близько 2000 видів, що поширені по вьому світові.

Опис[ред. | ред. код]

Дрібні або середнього розміру мухи, завдовжки 0,9 — 7,0 мм. Забарвлення тіла чорне або сіре. Крила прозорі, але в деяких видів можуть бути з темним малюнком. Лице дуже вигнуте вперед, ротовий витягнутий, на лобі є щетина. Антени короткі, складаються з трьох члеників.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Дорослі мухи трапляються неподалік водойм різного типу (проточних, стоячих, прісних, солоних). Біологія різноманітна. Живляться, переважно, мікроорганізмами (водоростями і іншими). Деякі представники — екстремофіли: їх личинки можуть траплятися в гарячих джерелах (Scatella), на гіперсолоних водоймах (Ephydra), в нафтових ставках (Helaeomyia petrolei). Інші види розвиваються також на трупах (Athyroglossa), фекаліях (Allotrichoma), в гніздах павуків (Trimerina), серед них є і паразити людини і фітофаги-мінери водних рослин (Hydrellia) і шкідники культурних рослин, таких як рис, ячмінь і овес.

Класифікація[ред. | ред. код]

Родина ділиться на 5 підродин, що складається з 19 триб і 127 родів:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Корнєєв, В. О. і Вервес, Ю. Г. Вернакулярні назви родин двокрилих комах (Insecta: Diptera): проект списку рекомендованих українських назв. Українська ентомофауністика 2017, 8(2) : 17–21. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 24 липня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]