Повисюхові мухи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дзюрчалки)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Повисюхи або Дзюрджалки
Episyrphus balteatus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Надклас: Гексаподи (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Новокрилі (Neoptera)
Інфраклас: Endopterygota
Ряд: Двокрилі (Diptera)
Родина: Повисюхові мухи (Syrphidae)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Syrphidae
EOL logo.svg EOL: 9017
ITIS logo.svg ITIS: 139621
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 34680
Fossilworks: 139165

Повисюхові мухи[1], або дзюрчалкові[2], сирфіди (Syrphidae) (деякі види в народі називають трутиками, прутиками) — родина комах з ряду двокрилих. Родина складається з приблизно 200 родів, більше 6000 видів.

Опис[ред. | ред. код]

Середнього розміру й великі мухи довжиною тіла від 0,8 до 2,5 см. Часто мають яскраве смугасте чи плямисте забарвлення черевця, з жовтим й темним перемежаним малюнком. Мімікрують під бджіл, ос, джмелів. Деякі види волохаті. Крила переважно прозорі, з трьома розвинутими радіальними жилками та добре розвинутою анальною коміркою. Між останньою радіальною та медіальною жилками знаходиться несправжня жилка (потовщена мембрана крила).

Личинки зазвичай циліндрічної або веретеноподібної форми. У деяких водяних личинок розвинувся довгий анальний сегмент, так званий «хвіст», за допомогою якого вони дихають повітрям[3].

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Імаго добре літають, паруються в повітрі. Часто трапляються на квітках. Чимало видів здатні зависати в повітрі, звідки й назва «мухи-повисюхи».

Личинки хижі, рослинноїдні, детритофаги. Деякі личинки мешкають на поверхні рослин, де полюють на попелиць і дрібних гусениць (наприклад, у сирфа перев'язаного). Інші розвиваються у рослинних тканинах, живлячись ними. Чимало личинок, зокрема бджоловидок мешкають у стічних водах, мулі, гної, гнилій деревині тощо. Деякі види паразитують у гніздах мурашок чи ос.

Систематика й різноманіття[ред. | ред. код]

Родина містить більше 6 тисяч видів[4].

Родину розділяють та 3 підродини:

  • Eristalinae
  • Microdontinae
  • Syrphinae — 16 триб (Bacchini, Paragini, Syrphini, Toxomerini, Microdontini, Spheginobacchini, Brachyopini, Callicerini, Ceriodini, Eristalini, Eumerini, Milesiini, Pipizini, Rhingiini, Sericomyini, Volucellini)
    • також деякі автори виділяють четверту підродину Pipizinae[4].

Личинки підродини Eristalinae переважно розвиваються в органічних відходах, що розкладаються, деякі види є рослинноїдними[4].

Серед представників підродини Syrphinae чимало хижаків, але є й мінери[4].

Підродина Microdontinae є найменшою, містить більше 400 видів, об'єднаних у близько 40 родів та поширених переважно в тропічних регіонах, лише приблизно 50 видів представлені в Палеарктиці[5][6].

Повисюха Episyrphus balteatus на квітах Жимолості в'юнкої (Lonicera periclymenum)

В Україні[ред. | ред. код]

Родина Повисюхи в Україні налічує 67 родів, які включають близько 500 видів.

Sphaerophoria sсripta L. — зоофітофаг. Імаго тримаються в лугових біоценозах, а також на галявинах, узліссях, розріджених деревостоях та інших стаціях, де є квітуча рослинність. Личинки тримаються на листі та травах переважно в колоніях попелиць, рідше — у колоніях псилід. Протягом сезону дають не менше двох генерацій.[джерело?]

Значення для людини[ред. | ред. код]

Хижі личинки вважаються корисними ентомофагами. Серед рослинноїдних видів є ті, що пошкоджують культурні рослини, зокрема цибулева дзюрчалка (Eumerus strigatus) може пошкоджувати цибулю.

Імаго є запилювачами культурних і дикорослих рослин[7].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Корнєєв, В. О. і Вервес, Ю. Г. Вернакулярні назви родин двокрилих комах (Insecta: Diptera): проект списку рекомендованих українських назв. Українська ентомофауністика 2017, 8(2) : 17–21.
  2. Дзюрчалкові // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Miranda, Gil Felipe Gonçalves; Rotheray, Graham (2018). Family Syrphidae. с. 779–783. doi:10.1016/B978-0-12-804223-6.00041-X. (англ.)
  4. а б в г Mengual, Ximo; Ståhls, Gunilla; Rojo, Santos (2015). Phylogenetic relationships and taxonomic ranking of pipizine flower flies (Diptera: Syrphidae) with implications for the evolution of aphidophagy. Cladistics 31 (5): 491–508. ISSN 07483007. doi:10.1111/cla.12105. 
  5. Reemer, Menno; Stahls, Gunilla (2013). Generic revision and species classification of the Microdontinae (Diptera, Syrphidae). ZooKeys 288: 1–213. ISSN 1313-2970. doi:10.3897/zookeys.288.4095. 
  6. Reemer, Menno; Ståhls, Gunilla (2013). Phylogenetic relationships of Microdontinae (Diptera: Syrphidae) based on molecular and morphological characters. Systematic Entomology 38 (4): 661–688. ISSN 03076970. doi:10.1111/syen.12020. 
  7. Naderloo, Masumeh; Pashaei Rad, Shahrokh (2014). Diversity of Hoverfly (Diptera: Syrphidae) Communities in Different Habitat Types in Zanjan Province, Iran. ISRN Zoology 2014: 1–5. ISSN 2090-5238. doi:10.1155/2014/162343. (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Mengual, Ximo; Ståhls, Gunilla; Rojo, Santos (2015). Phylogenetic relationships and taxonomic ranking of pipizine flower flies (Diptera: Syrphidae) with implications for the evolution of aphidophagy. Cladistics 31 (5): 491–508. ISSN 07483007. doi:10.1111/cla.12105. (англ.)