Битва під Ганнівкою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва під Ганнівкою
Польсько-радянська війна
Дата: 25 травня 1920 року
Місце: Ганнівка
Результат: Перемога більшовиків
Сторони
РСФРР Польща
Військові сили
6-та кавалерійська дивізія 43-й піхотний полк
Ген. Тадеуш Кутшеба Київська експедиція 1920 р.[1].
Мечислав Бернацький, Дії кінної армії Будення в польсько-російській кампанії 1920 р.[2]

Битва під Ганнівкою — бої між польським 43-м полком піхоти та частинами радянської 6-ї кавалерійської дивізії під час Київської операції під час польсько-більшовицької війни.

Загальна ситуація

[ред. | ред. код]

25 квітня розпочався польський наступ на Україну[3][4]. Наступальна операція польських військ, проведена в два етапи, завершилася вражаючим успіхом. 7 травня практично без бою був захоплений Київ[5], і одразу після його захоплення командування 3-ї армії створило на східному березі Дніпра розгалужений передовий плацдарм[3]. Окупація Києва та створення плацдарму завершили польський наступ на Україну[6].

Після завершення наступу більшість польських частин, що брали участь у ньому, організували оборону, зайнявши найважливіші комунікаційні вузли та окремі міста[7]. Фронт стабілізувався на лінії від Прип'яті, вздовж Дніпра, через Білу Церкву, Сквиру, Липовець, Брацлав, Вапнярку до Яруги на Дністрі. 3-я армія займала ділянку від Прип'яті до Сквири, а фронт 6-ї армії проходив від Сквири до Дністра[8].

26 травня 1-ша кінна армія Семена Будьонного атакувала польські оборонні рубежі. 13-та піхотна дивізія 6-ї армії була атакована, коли її частини частково рухалися, намагаючись покращити позиції та зайняти більш зручні позиції на річках Рось та Роська[9][8].

Бої під Ганнівкою

[ред. | ред. код]

Відповідно до плану оборони командира 13-ї піхотної дивізії, у третій декаді травня 43-й піхотний полк створив три осередки опору. «Дзюнкув» укомплектовував 1-й батальйон, посилений 4-ю батареєю 13-го полку польової артилерії, «Розкопане» — 2-й батальйон 5-ю батареєю та «Новохвастів» — 3-й батальйон 6-ю батареєю. Команда полку дислокувалась у Павлівці. Осередки опору систематично розширювалися й обгороджувалися колючим дротом[10]. «Оборонний вузол» в Аннівці зайняла 5 рота[7].

У цей час 1-ша Кінна армія, згрупована на лінії Тальне — Умань — Теплик, готувалася до наступу в напрямку Козятина. У ніч з 28 на 29 травня радянська кавалерія рушила в бік позицій 13-ї стрілецької дивізії[11]. Маршові частини 6-ї кавалерійської дивізії зіткнулися з частинами 50-го піхотного полку під Новоживотівом. Атака кавалерійських мас знищила І/50-й полк піхоти підполк. Леона Юхневича[7], а в нерівному бою під Медівкою було розбито ІІ/50-й полк піхоти[3][12].

Докладніше: Битва під Новоживотівом

Після розгрому батальйонів 50-го піхотного полку близько 11:00 кавалерійські частини підійшли до Ганнівки та атакували оборонний вузол, який захищала 5-та рота. Радянську атаку було зупинено вогнем рушниць і артилерії. Ворог відійшов і розпочав другий наступ на сусіднє місто Плисків, яке захищала 11-та рота 45-го піхотного полку[2]. Маса кінноти прорвала огорожу і вбила 11-ту роту. Лише кілька солдатів вижили. Після захоплення Плисків радянські війська атакували Ганнівку з півдня. Після години бою 5-та рота разом із двома допоміжними взводами 6-ї роти відійшла до Розкопаного і організувала тут оборону. Радянську кавалерію було зупинено[7][10].

Баланс бою

[ред. | ред. код]

У битві під Ганнівкою поляки втратили близько 150 убитими, пораненими та зниклими безвісти[7].

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Kutrzeba, 1937.
  2. ↑ а б Biernacki, 1924.
  3. ↑ а б в Odziemkowski, 1998.
  4. ↑ Tym, 2020.
  5. ↑ Odziemkowski та Rukkas, 2017.
  6. ↑ Stachiewicz, 1925.
  7. ↑ а б в г д Odziemkowski, 2004.
  8. ↑ а б Przybylski, 1930.
  9. ↑ Cisek, Paduszek та Rawski, 2010.
  10. ↑ а б Wyczółkowski, 1928.
  11. ↑ Wysocki (red.), 2005.
  12. ↑ Sosialuk, 1929.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Biernacki, Mieczysław (1924). Działania Armji Konnej Budionnego w kampanji polsko-rosyjskiej 1920 r. 26 V-20 VI 1920. Warszawa: Wojskowy Instytut Naukowo-Wydawniczy.
  • Cisek, Janusz (2010). Wojna polsko-sowiecka 1919–1921. Warszawa: Wojskowe Centrum Edukacji Obywatelskiej.
  • Kutrzeba, Tadeusz (1937). Wyprawa kijowska 1920 roku. Warszawa: Gebethner i Wolff.
  • Odziemkowski, Janusz (1998). Leksykon bitew polskich 1914 – 1920. Pruszków: Oficyna Wydawnicza „Ajaks”. ISBN 8385621466.
  • Odziemkowski, Janusz (2004). Leksykon wojny polsko – rosyjskiej 1919 – 1920. Warszawa: Oficyna Wydawnicza „Rytm”. ISBN 8373990968.
  • Odziemkowski, Janusz (2017). Polska – Ukraina 1920. Warszawa: Oficyna Wydawnicza „Volumen”. ISBN 9788364708299.
  • Przybylski, Adam (1930). Wojna polska 1918–1921. Warszawa: Wojskowy Instytut Naukowo-Wydawniczy.
  • Sosialuk, Piotr (1929). Zarys historii wojennej 50-go pułku Strzelców Kresowych. Zarys historii wojennej pułków polskich 1918–1920. Warszawa: Zakłady Graficzne „Polska Zjednoczona”.
  • Stachiewicz, Julian (1925). Działania zaczepne 3 armji na Ukrainie. Warszawa: Wojskowy Instytut Naukowo-Wydawniczy.
  • Tym, Juliusz S. (2020). Operacja zaczepna Wojska Polskiego na Ukrainie (25 kwietnia – 11 maja 1920). Szczecin: Instytut Pamięci Narodowej. Oddział w Szczecinie.
  • Wyczółkowski, Stefan (1928). Zarys historji wojennej 43-go pułku Strzelców Kresowych. Zarys historii wojennej pułków polskich 1918–1920. Warszawa: Zakłady Graficzne „Polska Zjednoczona”.
  • Wysocki (red.), Wiesław (2005). Szlakiem oręża polskiego; vademecum miejsc walk i budowli obronnych. Т. 2, „Poza granicami współczesnej Polski”. Warszawa: Wydawnictwo „Gamb”. ISBN 837399050X.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Битва_під_Ганнівкою