Перейти до вмісту

Благоєвградська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Запит «Піринська Македонія» перенаправляє сюди; див. також Македонія (історична область).
Благоєвградська область

болг. област Благоевград

Герб
Адм. центр Благоєвград[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна  Болгарія Редагувати інформацію у Вікіданих
NUTS:BG[d] Південно-західний
Частина від південна Болгарія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Кюстендильська область, Софійська область, Пазарджицька область, Смолянська область Редагувати інформацію у Вікіданих ?
Общини 14
Номерний знак E Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційна мова болгарська
Населення
 - повне 286 333 осіб (31 грудня 2024)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
 - густота 52,69 осіб/км²
Площа
 - повна 6 449,5 км²
Висота
 - максимальна 555±1 м
 - мінімальна 555±1 м
Часовий пояс Східноєвропейський час Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата заснування 8 січня 1999 Редагувати інформацію у Вікіданих
Адреса Благоевград, пл. "Г.Измирлиев" № 9[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайт bsregion.org
Код ISO 3166-2 BG-01 Редагувати інформацію у Вікіданих

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Благоєвградська область

О́бласть Благоєвгра́д (Благоєвградська область; (болг. област Благоевград) — область в Південно-західному регіоні, Болгарія. Обіймає історичну область Піринська Македонія i Східна Македонія[4] (болг. Пиринска Македония и Източна Македония, Pirinska Makedoniya i Iztochna Makedoniya).

Адміністративний поділ області

Географія і клімат

[ред. | ред. код]

Географія

[ред. | ред. код]

Провінція займає площу 6449,5 км², населення 323552[5] (Станом на 2011). Вона є третьою по величині в Болгарії після Бургаської та Софійської і займає 5,8 % площі країни. Благоєвградській області належать гари, або їх частини: Рила (найвища точка Балканів — вершина Мусала, 2925 м), Пірин (найвища точка — вершина Віхрен, 2914 м), а також гори Родопи, Славянка[en], Беласиця, Влахіна, Малешево, Огражден і Старгач. Є дві основні річки — Струма і Места, з концентрацією населення у долинах рік, які ж є і основними транспортними коридорами.

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат варіюється від помірного континентального до Середземноморського у південній частині. Природними ресурсами є деревина, мінеральні джерела, вугілля, будівельні матеріали, включаючи мармур та граніт. Красиве і збережене довкілля також вважається важливим ресурсом. Ряд національних парків та охоронюваних територій забезпечують збереження біорізноманіття. Орні землі складають — 38,8 %, ліси — 52 % території області.

Демографія

[ред. | ред. код]

Населення області за переписом 2011 року становить 324 110 осіб, з яких 159 508 чоловіків та 164 602 жінок.[6][7][8][9]

Динаміка чисельності населення з часів Другої світової війни:

Таблиця демографії
(Джерело : [6][7][8])
19461956196519751985199220012005200720092011
252 908281 015302 503322 974345 942351 637341 173333 577329 309327 885324 110

Етнічні групи

[ред. | ред. код]

Загальна кількість населення: 324 110 осіб.
Національності:[10]

Етнічні групи області Благоєвград (перепис 2011)
Національність Відсоток
болгари
  
 88.6%
турки
  
 6.0%
цигани
  
 3.4%
інші
  
 2.0%

Вказали національність: 283 556 осіб:

Решта 40 тисяч осіб не вказали національність.

Мови

[ред. | ред. код]

Рідні мови населення згідно з переписом 2001 року:[11] 306 118 болгарська, 19 819 турецька, 9 232 циганська), 6004 інші або не визначилися.

Релігія

[ред. | ред. код]

Релігійні переконання згідно з переписом 2001 року:[12]

Релігії області Благоєвград (перепис 2001)
Релігія Відсоток
православ'я
  
 78.8%
іслам
  
 18.3%
протестантизм
  
 0.5%
римо-католицтво
  
 0.1%
інші
  
 2.3%
Перепис 2001
релігійна течія населення %
православ'я 268 968 78,84 %
іслам 62 431 18,30 %
протестантизм 1 546 0,45 %
римо-католицтво 277 0,08 %
інші 933 0,27 %
не вказали 7 018 2,06 %
всього 341 173 100 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ НСИ Националният регистър на населените места
  2. ↑ (unspecified title) — Національний статистичний інститут Болгарії.
  3. ↑ register of administrative structures of Bulgaria
  4. ↑ Равносметката от войната е, че България е приобщила към своята територия единствено българите от Пиринския край. Въпреки това, според Иван Марков, за хората от Източна Македония, или сегашният Пирински край, действително това е освободителна война. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 26 грудня 2018.
  5. ↑ Census 2011[недоступне посилання з 01.07.2017]
  6. ↑ а б (болг.) Bulgarian National Statistical Institute — 2011 census [Архівовано 14 липня 2011 у Wayback Machine.]
  7. ↑ а б (англ.) «WorldCityPopulation» [Архівовано 31 травня 2012 у Wayback Machine.]
  8. ↑ а б «pop-stat.mashke.org». Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 29 березня 2013.
  9. ↑ (болг.) Population by 01.02.2011 by Area and Sex [Архівовано 08.04.2011, у Wayback Machine.] from Bulgarian National Statistical Institute: Preliminary results of Census 2011 [Архівовано 12 січня 2019 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Population by province, municipality, settlement and ethnic identification, by 01.02.2011; Bulgarian National Statistical Institute (болг.)
  11. ↑ (болг.) Population to 01.03.2001 by District and Mother Tongue [Архівовано 7 січня 2019 у Wayback Machine.] from Bulgarian National Statistical Institute: Census 2001 [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  12. ↑ (болг.) Релігійні переконання населення області згідно з переписом 2001 року [Архівовано 7 вересня 2010 у Wayback Machine.]

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Благоєвградська область

Посилання

[ред. | ред. код]
  • www.bl.government.bg — офіційний сайт «Благоєвградська область».
Кюстендильська область Софійська область
Північна Македонія Північна Македонія Пазарджицька область
Греція Греція Смолянська область


Болгарія Це незавершена стаття з географії Болгарії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Благоєвградська_область&oldid=38851646