Бовино
| Село
|
Бовино (пол. Bełwin) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Перемишль Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 113 осіб (2011[1]).
Розташування[ред. | ред. код]
Село розташоване за 9 км на північний захід від Перемишля та 54 км на північний схід від Ряшева.
Історія[ред. | ред. код]
У 1612 р. здійснене розмежування між селом Любомир (так тоді називалося село на честь власника князя Любомирського) і сусідніми Лутівнею і Вуйковичами. Входило до 1772 р. до складу Перемиського староства Перемишльської землі Руського воєводства.
споруджена 1918 р. знищена у 1962 р.
У 1880 р. Бовино належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 259 жителів (236 греко-католиків, 14 римо-католиків і 9 юдеїв).[2]
У 1939 році в селі проживало 420 мешканців, з них 370 українців-грекокатоликів, 45 українців-римокатоликів і 5 євреїв[3]. Село входило до ґміни Кіньківці Перемишльського повіту Львівського воєводства.
Після Другої світової війни українців добровільно-примусово виселяли у Львівську область. Решту українців у 1947 р. в ході етнічної чистки під час проведення Операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[4].
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 62 | 5 | 50 | 7 |
| Жінки | 51 | 11 | 29 | 11 |
| Разом | 113 | 16 | 79 | 18 |
Церква[ред. | ред. код]
У 1918 р. українці збудували греко-католицьку церкву Стрітення Господнього. До їх депортації була філіяльною церквою, яка належала до парафії Вапівці Перемиського деканату Перемишльської єпархії. Зруйнована в 1962 р., до нинішнього дня з церкви залишилися тільки рештки фундаменту.
Визначні люди[ред. | ред. код]
Народились[ред. | ред. код]
- Дмитро Іванович Цура (1920, присілок Холупки — †28.03.1953, с. Волощина, Перемишлянський район, Львівська область — керівник Бібрецького надрайонного проводу ОУН[6], нагороджений Бронзовим Хрестом заслуги УПА 25.05.1951.[7]
Пам’ятки[ред. | ред. код]
- Колишній греко-католицький цвинтар.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Bełwin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 128. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 55.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 19 березня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Горін Зіновій. Перерваний політ. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ Віталій Манзуренко. Лицарі Бронзового хреста заслуги.
Посилання[ред. | ред. код]
- SABATOWKA Z HISTORIA W TLE [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Apokryf Ruski [Архівовано 3 квітня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- SOŁECTWO BEŁWIN [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |