Броквіл (Онтаріо)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Броквіль(Онтаріо))
Перейти до: навігація, пошук
Броквіл
англ. Brockville
Будівля суду, Броквіл
Будівля суду, Броквіл
Розташування міста Броквіл
Основні дані

44°35′00″ пн. ш. 75°41′00″ зх. д. / 44.58333° пн. ш. 75.68333° зх. д. / 44.58333; -75.68333Координати: 44°35′00″ пн. ш. 75°41′00″ зх. д. / 44.58333° пн. ш. 75.68333° зх. д. / 44.58333; -75.68333

Країна КанадаКанада
Регіон Лідс і Ґренвіл (об'єднані графства), size Онтаріо Онтаріо
Засноване Перше поселення 1785, корпорація 1832
Статус міста місто
Населення 21 870 (2011) [1][2]
Агломерація 39024
Площа міста 20,90 км²
Поштові індекси K6V
Телефонний код 001 613
Міська влада
Адреса -
Веб-сторінка www.brockville.co Місто Броквіл

Commons-logo.svg Броквіл у Вікісховищі

Броквіл (англ. Brockville, фр. Brockville), раніше Елізабеттаун (англ. Elizabethtown)   — канадське містечко в об'єднаних графствах Лідс і Ґренвіл, туристичній зоні Тисяча островів, провінції Онтаріо.

Броквіль розташований на північному березі Річки Святого Лаврентія, навпроти Моррістауна (штат Нью-Йорк, США), приблизно на півдорозі між Корнуоллом на сході і Кінгстоном на заході, й недалеко від канадської столиці Оттава.

Місто є одним із найстаріших адміністративних центрів Онтаріо, його названо на честь британського генерала Айзека Брока.

Ратуша Броквіла — Вікторія Гол

Історія[ред.ред. код]

Перші англомовні поселенці з'явилися на території Броквіла в 1785 році, коли тисячі американських біженців прибули сюди під час Війни за незалежність у США. Колоністи були «лоялістами» — залишалися прибічниками британської монархії і зберігали вірність англійському королю Георгу III. Боротьба між Великобританією і 13 Американськими колоніями тривала між 1776 і 1783 роками. Під час 6-річної війни, яка закінчилася капітуляцією британських військ в 1782 році, багато хто з тих колоністів, які зберегли вірність короні, були піддані суворим репресіям і несправедливим позбавленням майна. Багато лоялістів обрали втечу на північ до тодішніх британських колоній в Квебеку. Велика Британія сприяла колонізації цього краю шляхом надання земель лоялістам. Річка Святого Лаврентія, яка розділяє Броквіл і Моррістаун, Нью-Йорк, була названа французькими дослідниками у 18 столітті в пам'ять про мученицьку смерть римського християнського святого «Санкт Лаурентіс».

Першим поселенцем на території Броквіла у 1785 році став такий собі Вільям Б'юел (старший) (William Buell Sr., 1751—1832) і до 1810 року поселення носило назву Б'юелс Бей (Buell's Bay — Б'юелова Затока). Приблизно 1810 року уряд Верхньої Канади перейменував поселення на Елізабеттаун.

В 1812 році провідні жителі села вирішили надати своєму селі нове назву, яка відрізнялася б від назви сусіднього містечка Елізабеттаун.

Приблизно в цей час розпочалася Англо-американська війна 1812—1815 років. Тимчасовим губернатором провінції Верхня Канада був генерал-майор Айзек Брок. Брока було відзначено титулом «Герой і Рятівник» Верхньої Канади завдяки його успіхам у забезпеченні капітуляції Форту Шелбі (Форт Детройт). Генерал Брок незабаром був залучений в інших боях на Ніагарському півострові і 13 жовтня 1812 року був смертельно поранений, ведучи війська до висот біля села Квінстон.[3]

7 лютого 1813 відбувся рейд на Елізабеттаун (тодішня назва Броквіла), коли американський офіцер Бенджамін Форсайт з двома сотнями солдатів перетнули вкриту льодом річку Святого Лаврентія, щоб зайняти Елізабеттаун і захопити військові та приватні склади, звільнити американських військовополонених та взяти в полон британських військових.

Посилання[ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Міста-побратимом Броквіла:

Примітки[ред.ред. код]