Брюханов Віктор Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брюханов Віктор Петрович
Народився 1 грудня 1935(1935-12-01) (82 роки)
Ташкент
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність атомна енергетика
Відомий директор Чорнобильської АЕС
Alma mater Ташкентський державний технічний університет
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки Орден Трудового Червоного Прапора Орден Жовтневої Революції
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «Ветеран праці»
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР

Ві́ктор Петро́вич Брюха́нов (* 1935) — господарник радянських часів, директор Чорнобильської АЕС.

Життєпис[ред. | ред. код]

Виріс в багатодітній родині. 1959 року закінчив енергетичний факультет Ташкентського політехнічного інституту. Працював на Ангренській ТЕС (Ташкентська область): черговий деаераторної установки, машиніст підживлюючих насосів, помічник машиніста турбіни, машиніст турбіни, старший машиніст турбінного цеху, начальник зміни, начальник турбінного цеху.

1966 року запрошений працювати на Слов'янську ТЕС, де працював до 1970-го, закінчив на посаді замісника головного інженера.

Протягом 1970—1986 років неодноразово обирався членом бюро Київського обласного, Чорнобильського районного та Прип'ятського міського комітетів партії, депутат районної та міської рад.

Протягом 1970—1986 років займав посаду директора Чорнобильської АЕС. Після Чорнобильської катастрофи відсторонений з посади директора, в липні 1986 — липні 1987 — замісник начальника виробнично-технічного відділу ЧАЕС.

1986 року був делегатом XXVII з'їзду КПРС. 3 липня 1986-го рішенням Політбюро ЦК КПРС за промахи та помилки, що призвели до аварії на ЧАЕС, виключений з КПРС.

29 липня 1988 року засуджений на 10 років позбавлення волі. 1991 року слідство встановило, що у конструкції реактора були технологічні помилки.

З лютого 1992 року — робітник ДП «Укрінтеренерго». Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, працював до 2008 року. Пенсіонер, проживає в Києві з дружиною Валентиною Михайлівною, переніс два інсульти.

Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (за 1979 рік; за створення серії парових турбін одиничною потужністю 500000 кВт (типу К-500-65/3000) для атомних електростанцій), співавтори Вірченко Михайло Антонович, Герман Самуїл Йосипович, Капінос Василь Максимович, Касаткін Борис Сергійович, Косяк Юрій Федорович, Назаров Ігор Костянтинович, Панков Ігор Іванович, Рудковський Арій Федорович, Сухінін Віктор Павлович.

Джерела[ред. | ред. код]