Будницька Алла Зиновіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будницька Алла Зиновіївна
Алла Будницкая 2018.jpg
Дата народження 5 липня 1937(1937-07-05)[1] (82 роки)
Місце народження Москва, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії (1962)
Професія акторка театру, кіноакторка, телеведуча
IMDb ID 0119059
Будницька Алла Зиновіївна у Вікісховищі?

Алла Зіновіївна Будницька (нар.. 5 липня 1937, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянська і російська актриса театру і кіно, телеведуча, авторка телевізійних програм.

Біографія[ред. | ред. код]

Алла Будницька народилася 5 липня 1937 року в Москві. Батько — Зіновій Лазаревич Будницкий, родом з єврейського містечка під Києвом, інженер-будівельник, був начальником будівельного управління в Подольську[2][3]. Мати, родом з міста Тетюші, була дванадцятою (наймолодшою дитиною в сім'ї, працювала адміністратором в готелі, потім закінчила курси крою та шиття і стала кравчинею (шила вбрання багатьом знаменитим жінкам Москви)[4]. Прадід по лінії матері служив губернатором Казані[2][5]. Батьки Алли розлучилися, коли вона вчилася в дев'ятому класі середньої школи[3].

З ранніх років Алла мріяла стати актрисою, займалася в шкільному драмгуртку[6].

Алла Будницька почала зніматися в кіно у 1954 році, будучи десятикласницею. Дебютом стала епізодична роль в масовці в радянському художньому фільмі «Атестат зрілості» режисера Тетяни Лукашевич[7][8].

Після закінчення середньої загальноосвітньої школи у 1954 році зробила спробу вступити до Вищого театрального училище імені Бориса Щукіна та у ВДІК, але в жодному з вишів не пройшла відбіркові тури.

З 1954 по 1957 роки навчалася в інституті іноземних мов, не закінчивши який вступила до ВДІКУ[2][7]. Вільно говорить французькою і німецькою мовами.

У 1962 році закінчила акторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (ВДІК) (майстерня Григорія Михайловича Козінцева та Сергія Скворцова).

З 1964 року до початку 1990-х років — актриса Театру-студії кіноактора в Москві[8].

В 1990-ті роки, залишившись без роботи у зв'язку із звільненням з театру, на прохання однокурсника по ВДІКу Михайла Садковича Алла чотири роки була генеральним директором ресторану «У бабусі» в Москві на вулиці Великій Ординці, будинок 42, причому готувала деякі страви. В компаньйонах у неї була актриса Світлана Швайко[6][7][9].

З 1997 року, протягом п'яти років, вела авторську передачу про жіночі секрети «З життя жінки» на телеканалі «ТНТ»[9], потім — програми «Кулінарні штучки», «Просто смачно» і «Домашнє вогнище Алли Будницької» на телеканалах «РЕН ТВ» і «НТВ».

Особисте життя[ред. | ред. код]

Алла Будницька з чоловіком Олександром Орловим на відкритті виставки Народного художника РФ Сергія Алімова у Російській державній дитячій бібліотеці. 25 квітня 2018 року.
  • Чоловік — Олександр Сергійович Орлов (нар.. 8 серпня 1940), актор, кінорежисер і сценарист, однокурсник Алли по акторському факультету ВДІКу. Одружилися 27 березня 1960 року і живуть разом по теперішній час[4][7][8][10].
  • Прийомна дочка (з восьмирічного віку[3]) — Дар'я Вадимівна Дроздовська (нар.. 23 листопада 1970)[11], актриса, дочка трагічно загиблої радянської актриси Мікаели Дроздовської і професора кардіології Вадима Семеновича Смоленського. Алла Будницька є ще й хрещеною матір'ю Дар'ї[4][7][8].

Творчість[ред. | ред. код]

Роботи в театрі[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Художні фільми[ред. | ред. код]

  1. 1954 — Атестат зрілості — епізод в масовці[7][8]
  2. 1955 — Гість з Кубані — молода колгоспниця
  3. 1955 — Доброго ранку — дівчина серед співаючих на пароплаві
  4. 1955 — Урок життя — відвідувачка перукарні
  5. 1956 — Різні долі — однокурсниця Степана Огурцова
  6. 1957 — Телеграма — Настя (в юності)
  7. 1958 — Життя пройшло повз — наречена
  8. 1960 — Російський сувенір — Лариса Курличкіна, перекладачка
  9. 1961 — Високосний рік — Лариса
  10. 1963 — Перший тролейбус — дівчина, що втекла з тролейбуса
  11. 1964 — Живі і мертві — подруга Маші Синцової
  12. 1964 — Жили-були старий зі старою — попутниця старого зі старою (немає в титрах)
  13. 1965 — Рік як життя — Матильда Гейне, дружина Генріха
  14. 1965 — Як вас тепер називати? — перекладачка «комерсанта з Аргентини»
  15. 1965 — Три пори року —
  16. 1966 — Дівчинка на кулі — мати Дениса Корабльова
  17. 1967 — Арена — артистка цирку
  18. 1969 — Кожен вечір в одинадцять — официанка в ресторані
  19. 1969 — Король-олень — серендипська дівиця
  20. 1969 — Сімейне щастя (кіноальманах; новела «Месник») — дружина Федора Федоровича Сігаєва
  21. 1970 — Соняшники — продавець хутра
  22. 1970 — Дивовижний хлопчик — фігляр з арфою і в капелюсі (вокал — Алла Пугачова)
  23. 1970 — Корона Російської імперії, або Знову невловимі — дама на коронації і на пароплаві «Глорія»
  24. 1972 — Стоянка потягу — дві хвилини — Тамара Сергіївна Красовська, співачка (вокал — Алла Пугачова)
  25. 1972 — Четверо з Чорсанга — Інга
  26. 1973 — Старі стіни — Ніночка, репетитор англійської мови
  27. 1974 — Шпак і Ліра — Ельза, дівиця в готелі
  28. 1975 — Приймаю на себе —
  29. 1978 — Безіменна зірка — пані Іспас, дружина начальника вокзалу
  30. 1978 — Жінка, яка співає — Маша, подруга естрадної співачки Анни Стрельцової
  31. 1979 — Гараж — Алла Петрівна, секретарка правління
  32. 1980 — Ідеальний чоловік — місіс Марчмонт
  33. 1980 — Квіти лугові — Алла Вікторівна, мати Ігоря
  34. 1981 — Довгий шлях у лабіринті — Стефанія Білявська, артистка вар'єте
  35. 1982 — Вокзал для двох — Маша, дружина Платона Сергійовича Рябініна, ведуча прогнозу погоди на телебаченні
  36. 1982 — Просто жах! — Варвара Іванівна, класний керівник
  37. 1985 — Коли стають дорослими — Лариса
  38. 1985 — Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда — Діана
  39. 1986 — На вістрі меча — Ганна Михайлівна Личко
  40. 1986 — Привід — Ірина Федорівна, директор клубу
  41. 1986 — Розмах крил — пасажирка 1-го салону № 2 (у білій хутряній накидці)
  42. 1987 — Гобсек — графиня де Ресто
  43. 1987 — Топінамбури — Нодочка, сусідка Миколки та Міші
  44. 1988 — Кримінальний талант — Устюжаніна, лікар-реаніматолог служби швидкої медичної допомоги
  45. 1988 — Приморський бульвар — Зінаїда Іванівна, мати Даші та Олени
  46. 1989 — Світла особистість — екскурсовод
  47. 1991 — Ніч грішників — мадам, утримувачка публічного будинку
  48. 1991 — Злочин лорда Артура — леді Гледіс Віндермір
  49. 1993 — Супермен мимоволі, або Еротичний мутант — подруга Віри Василівни
  50. 1993 — Таємниця королеви Анни, або Мушкетери тридцять років потому — герцогиня Орлеанська
  51. 1994 — По сліду телеграфу / La Piste du télégraphe (Франція) — мати Джона
  52. 2006 — Спекотний листопад — бабуся Віки
  53. 2007 — Потапов, до дошки! — вчителька математики
  54. 2009 — Розумниця, красуня — Алла Іванівна, мати пластичного хірурга Олексія Князєва
  55. 2010 — Кохання-зітхання 3 — Наталя Антонівна
  56. 2010 — Наш домашній магазин — мама Джорджа
  57. 2013 — Безцінна любов — Поліна Андріївна
  58. 2016 — Блокада (короткометражний) — Надія Василівна, блокадниця

Телесеріали[ред. | ред. код]

  1. 1974 — Совість — сестра Нінель Мізіної
  2. 1975 — Ольга Сергіївна — Вікторія, дружина Нікіфорова
  3. 1998 — На ножах — Катерина Астафіївна, дружина майора Форова, тітонька Висленьових
  4. 2003 — Найкраще місто Землі — вдова антиквара
  5. 2004 — Бальзаківський вік, або Всі мужики сво… — Ксенія Едуардівна, мати Юлії Шашкової
  6. 2005 — Горинич і Вікторія (фільм № 7 «Зелений промінь прибульців») — Ірина Вікторівна Максимова, співробітниця музею-садиби
  7. 2005 — Богиня прайм-тайму — мати Аліни
  8. 2005 — Дев'ять невідомих — фрау Клюге, няня дитини Альтмана
  9. 2007 — Капкан — Алісія Акинфеївна, мати Каті Волобуєвої
  10. 2008 — Фотограф — Алла Іванівна
  11. 2008 — Куля-дура. Повернення агента — Олена Петрівна, дружина Мітрохіна
  12. 2011 — Товариші поліцейські (серія № 14 «Одна. „Шахраї“») — Олена Олександрівна
  13. 2012 — В зоні ризику (серія № 4) — Олена Станіславівна Дворжицька, актриса
  14. 2012 — Засіб від смерті — Галина Григорівна Кононова, бабуся Євгенії Колесникової
  15. 2012 — Передчуття — Васильєва Ганна Сергіївна, мати Павла
  16. 2013 — Бальзаківський вік, або Всі мужики сво… 5 років — Ксенія Едуардівна, мати Юлії Шашковій
  17. 2013 — Жінки на межі (серія № 6 «Заповіт») — Зоя Борисівна Грачик[12]

Телеспектаклі[ред. | ред. код]

  1. 1974 — Сер Джон Фальстаф — місіс Форд
  2. 1980 — Таємниця Едвіна Друда — міс Твинклтон
  3. 1981 — Дядечків сон — Ганна Миколаївна Антипова
  4. 1983 — Месьє Ленуар, який… — Шарлотта, княгиня
  5. 1992 — Пригоди Чичикова — Манілова

Книга[ред. | ред. код]

  • А. З. Будницкая. «Вкусные воспоминания». — М.: «Олма-пресс инвест», 2004. — 192 с. — ISBN 5-94848-085-2.[13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б в Дмитрий Авдосьев. Алла Будницкая: «Еврейская половинка у меня основная». Глобальный еврейский онлайн-центр // jewish.ru (8 апреля 2009 года). Архівована копія. Архів оригіналу за 2009-04-19. Процитовано 2009-04-30. 
  3. а б в Алла Будницька удочерила дитини згорілої подруги. «Експрес-газета» // eg.ru (22 жовтня 2003 року)
  4. а б в Автор і ведуча: Оксана Пушкіна. ВІДЕО. Програма «Жіночий погляд. Алла Будницька» (випуск 2012 року). Телеканал «НТВ» // ntv.ru
  5. Ведучий: Сергій Мігіцко. ВІДЕО. Програма «Хто в домі господар. Алла Будницька» (випуск 2009 року). Телеканал «Росія-Культура» // tvkultura.ru
  6. а б ВІДЕО. Програма «Приватна історія»: Алла Будницька поділилася жіночими секретами. Телеканал «Москва Довіра» // m24.ru (7 вересня 2013 року)
  7. а б в г д е Автор і ведучий: Борис Корчевніков. ВІДЕО. Програма «Доля людини. Алла Будницька» (випуск від 17 квітня 2018 року). Телеканал «Росія-1» // russia.tv
  8. а б в г д Автор і ведуча: Юлія Меньшова. ВІДЕО. Програма «Наодинці з усіма». Гість — Алла Будницька. Випуск від 27 лютого 2014 року. «Перший канал» // 1tv.ru
  9. а б Валерій Вижутович. Мистецтво крою та життя. — Алла Будницька викладає з телеекрану життєву науку. «Російська газета» // rg.ru (26 листопада 2009 року)
  10. Тетяна Зайцева. Алла Будницька: «Мені пощастило з чоловіком і з характером». // tele.ru (26 липня 2017 року)
  11. Дарія Дроздовська. Дочки-матері. — Актриса розповідає про загибель матері Мікаели Дроздівської, про свого батька, про дитинство в сім'ї Алли Будницкой і про розлучення з Олександром Олейниковим. Журнал «Караван історій» // 7days.ru (10 лютого 2016 року)
  12. ВІДЕО. Телесеріал «Жінки на межі» (Росія, 2013 рік). Серія № 6 «Заповіт». Телеканал «Росія-1» // russia.tv
  13. А. З. Будницкая. «Вкусные воспоминания» («Олма-пресс инвест», 2004 год). // books.google.ru

Посилання[ред. | ред. код]