Бутень бульбистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бутень бульбистий
Chaerophyllum bulbosum - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-177.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Підродина: Селерові (Apioideae)
Триба: Scandiceae (Scandiceae)
Підтриба: Scandicinae (Scandicinae)
Рід: Бутень (Chaerophyllum)
Вид: Бутень бульбистий
L., 1753
Біноміальна назва
Chaerophyllum bulbosum
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Chaerophyllum bulbosum
EOL logo.svg EOL: 581716
IPNI: 840155-1
ITIS logo.svg ITIS: 29615
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 109096

Бутень бульбистий (Chaerophyllum bulbosum) — багаторічних рослина родини окружкових.

Будова[ред. | ред. код]

Листки двічі-тричі розсічені. корінь веретеноподібний.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Росте на території всієї України, але в степовій зоні трапляється рідко. Звичайний мешканець чегарників, засмічених територій, галявин, узлісь.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Коріння бутеня духмяне, за формою нагадує моркву і має приємний смак смажених каштанів. На Кавказі його їдять сирим та смаженим на зразок картоплі. У Румунії та Молдові молоді ніжні пагони й листя вважають добрим зіллям для юшок і зелених борщів.

У 1846 році був завезений у Францію, де протягом багато років культивувався на рівні з картоплею.[1]

Селекційні роботи цього маловідомого овоча почалися в середині 1980х. Має культурні сорти «Altan», «Véga», та «M4.10». Зараз вирощується у невеликих кількостях у Франції, Великій Британії, США.[2]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. REVALORIZATION OF LOST VEGETABLES : A CONTRIBUTION TO PRESERVATION OF GENETIC RESOURCES.. www.actahort.org. Процитовано 2018-09-29. 
  2. Chervil Root. www.specialtyproduce.com. Процитовано 2018-09-29. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.70