Бутовський Петро Михайлович
| Петро Михайлович Бутовський | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився | 1842 |
| Помер | 18 січня 1912 |
| Громадянство |
 Російська імперія |
| Національність | українець |
| Alma mater | Училище правознавства |
| Посада | член Державної ради Російської імперії[d] |
| Мати | Q118104777? |
| Нагороди |
 |
Петро́ Миха́йлович Буто́вський (*1842 — †18 січня 1912) — державний і політичний діяч Російської імперії. Сенатор, член Державної Ради Російської імперії, дійсний таємний радник. Українець.
Біографія[ред. | ред. код]
Походив з дворян Кременчуцького повіту Полтавської губернії.
Народився у 1842 році.
Закінчив Училище правознавства у Санкт-Петербурзі. Після нього — 2 роки був вільним слухачем у Гайдельберзькому університеті у Німеччині. Вивчав юриспруденцію також і у Франції.
У 1864 році — повернувся з-за кордону, оселився в Полтаві, де служив в канцелярії Полтавського губернського прокурора, був Кобеляцьким повітовим стряпчим. Згодом — радником цивільної палати Полтавського суду, а потім — і членом суду.
Був почесним мировим суддею Кременчуцького повіту.
З 1874 року — голова Гродненської палати кримінального і цивільного суду. Згодом — голова Люблінського суду, департаменту Харківської судової палати, а в 1882 році — Варшавської.
З 1887 року — старший голова Варшавської судової палати. А через два роки — оберпрокурор першого департаменту Сенату. Обіймав цю посаду 5 років. А ще 7 років — був товаришем Міністра юстиції Миколи Муравйова.
Двічі їздив у відрядження до Сибіру — для ревізії старих і нових судів. За його сприяння по всій території Російської імперії і на весь Сибір були поширені судові установи за статутом 1864 року і вжиті заходи зі спрощення судових проваджень.
В 1901 році став членом Державної Ради по департаменту духовних та цивільних справ.
Також був членом особливого присутствія з відчуження майна для державних і громадських потреб.
Нагороджений Орденом Олександра Невського (з діамантами).
Дослужився до чину дійсного таємного радника.
Помер 18 січня (5 січня — за старим стилем) 1912 року.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бутовский, Петр Михайлович [Архівовано 16 серпня 2021 у Wayback Machine.]// Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. Полтава, 1914. — С. 139-140.
- Бутовский П. М. Некролог // Новое Время. — 1912. — 8 січня (№ 12863).
- П. М. Бутовскій.// Дѣятели Россіи: 1906 г. / Ред.-изд. А.М. Шампаньеръ. — С.-Петербургъ, 1906. — С. 4.
|
