Бучацький Володимир Омелянович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бучацький Володимир Омелянович
русин. Володимир Бучацькый
Народився 20 липня 1885(1885-07-20)
Риманів, Q11825638?, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 2 квітня 1968(1968-04-02) (82 роки)
Монреаль
Країна  Австро-Угорщина
Діяльність історик, правник

Володимир Омелянович Бучацький (русин. Володимир Еміліяновыч Бучацькый; 20 липня 1885, Риманів, Австрійська імперія (нині — Підкарпатське воєводство, Польща) — 2 квітня 1968, Монреаль, Канада) — історик Лемківщини, адвокат, юрист, публіцист, мемуарист.

Біографія[ред. | ред. код]

Син засновника школи різьбярів по дереву в Риманіві. У 1888 році з батьком переїхав у Сянік, де у 1903 році закінчив гімназію. Учасник Першої світової війни у складі австро-угорської армії, в ранзі поручника відбував військову службу в Стрию. Після війни працював суддею австрійських, згодом польських судів, був звільнений зі служби поляками, разом з іншими українськими суддями, примусово вийшов на пенсію, відкрив свою адвокатську контору, 1920 року склав магістерський іспит і працював адвокатом до липня 1944 року в Сяноці.

Пізніше — на еміграції в Канаді. Був одружений із Філоменою Бучацькою[1]. Мав сімох дітей.

Наукова праця[ред. | ред. код]

Автор праць з історії Лемківщини. Найвідоміші його публікації:

  • «З моїх юних літ» (Торонто, 1957)
  • «В тривожних днях німецької окупації» (1957)
  • «Лемківщина» (1959)
  • «Лемківщина і лемки» (1961)
  • «Лемки — українське гірське плем'я» (Вінніпег, 1962)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]